В Одесі вшанують перемогу українців над татарами

7 квітня, в суботу о 12:00 в Лузанівському парку (зупинка "Сортувальна") біля меморіального хреста відбудеться презентація картини "Битва у квітні 1691 року на Пересипу".

Про це повідомляють організатори акції.

"На відзначення тієї славної перемоги української зброї ми започаткуємо традицію щоразу приносити із собою до хреста каменя, - пишуть організатори. - Меморіальний курган на місці битви буде промовисто свідчити про нашу пам’ять про героїв-козаків".

Довідка:

Козацький Фастівський полковник, талановитий полководець, керівник чисельних походів проти турків та татар й ватажок народного повстання 1700-1704 рр. Семен Палій (Семен Пилипович Гурко) одну з своїх славних перемог здобув на теренах сучасної Одеси.

У квітні 1691 р. Семен Палій на чолі двох сотень козаків вистежив і напав на великий татарський загін, який на чолі двох татарських вельмож (Девлет-Гірея та Бат-Гірея) повертався після війни із Угорщини, Волощини та Молдови й прямував від Акермана до Очакова через Качібей – сучасну Одесу.

Як повідомляв Палій у листі до гетьмана Івана Мазепи від 10 квітня 1691 р., його козаки напали на татар зненацька "на самому Пересипу" (сучасний район Пересипу та Лузанівки в Одесі).

В цьому бою козаки завдали татарам великих втрат, здобули кількох "язиків" (одного відправили до Мазепи, а той до царя Петра І у Москву) і визволили майже 100 полонених молдован, угорців та волохів. Залишки татарського загону козаки переслідували аж до Очакова.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.