Представники влади вшанували жертв війни 1941-45 рр.

Президент Віктор Янукович, голова ВР Володимир Литвин і прем'єр-міністр Микола Азаров поклали квіти до могили Невідомого солдата у столичному парку Вічної Слави.

Про це повідомляє офіційний сайт глави держави.

Разом із топ-чиновниками участь у церемонії взяли голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, голова Київської обласної держадміністрації Анатолій Присяжнюк, урядовці, представники громадських організацій, духовенства, ветерани. 

Присутні вшанували пам'ять полеглих хвилиною мовчання. Рота Почесної варти пройшла перед монументом урочистим маршем.

 "Це одна з найбільших трагедій нашого народу за всю його багатовікову історію, - зазначив у своєму зверненні Янукович. - За три роки гітлерівської окупації люди зазнали неймовірних страждань, принижень та горя, але не підкорилися".

За словами президента, внесок України у розгром нацистської імперії є значним: "Але великими є і жертви: половина із більш ніж семи мільйонів наших земляків, що стали до лав збройних сил, не повернулися до рідних осель".

Сьогодні ж у Києві історики обговорювали початок вторгення нацистів в СРСР. На їхню думку, термін "Велика вітчизняна війна" в українських реаліях вживати не варто, а радше необхідно говорити про німецько-радянську війну.

Як відомо, згідно з указом президента від 17 листопада 2000-го, в нашій державі щорічно 22 червня, в день, коли німецька армія вторглася на територію СРСР, відзначається День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.