Комісія Київради не хоче Музею Марчука на Трьохсвятительській

Комісія Київради з питань культури та туризму не підтримала проект рішення Київради про будівництво в одній споруді музею художника Івана Марчука і приватних апартаментів.

Про це повідомила прес-служба голови зазначеної комісії Олександра Бригинця.

Йдеться про проект рішення Київради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "САС" на вул. Трьохсвятительській, 4-д в Шевченківському районі Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування багатофункціонального культурного центру "Музей художника І.Марчука", апартаментів і ТП".

"Я не проти будівництва музею Марчука i я не проти, щоб його побудували саме там, - зазначив Бригинець. - Але за умови, що це буде музей, який будуватиме держава, тому що той варіант, який є сьогодні - побудувати замість туалету апартаменти з вбудованим музеєм - це халтура. Це те ж саме, як колись хотіли побудувати торгово-офісний центр з вбудованим музеєм історії Києва на Інститутській".

Депутат зазначав, що клопотання товариства "САС" відповідно до закону не може бути задоволене, оскільки пам′ятника садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Володимирська гірка" є особливо цінною землею, виділяти яку можна тільки з дозволу Верховної Ради України.

Крім цього, Володимирська гірка входить до буферної зони Софії Київської, тому будь-яке будівництво на ній можна починати тільки після надання на це згоди ЮНЕСКО.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.