Модель Playboy поновлено на роботі у Лаврі

Нове керівництво Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відновило на посаді заступника гендиректора колишню фотомодель Владу Прокаєву.

Про це повідомляє УП з посиланням на ТСН.

В сюжеті йдеться про те, що вдень до Лаври прибув чиновник мінкульту Андрій Вінграновський.

"Він попросив відчинити йому актову залу, зібрати колектив та зачитав наказ про призначення Наталії Клименко виконувачем обов'язків гендиректора заповідника", - зазначає телеканал.

До директорського кабінету новопризначена Клименко потрапити не зуміла: ключів чомусь відшукати не змогли. У результаті свій перший наказ нова очільниця установи переслала до відділу кадрів факсом.

Першим наказом Клименко "на посаді заступника гендиректора лаврського заповідника поновлюється Влада Прокаєва". Скасовані також укази про звільнення ще чотирьох членів її команди.

Пізніше за присутності комісії та охорони двері директорського кабінету відкрили слюсарі. Клименко оглянула приміщення та вийшла, наказавши опечатати двері до понеділка.

Сама ж тепер уже екс-директор Лаври від учора перебуває у кардіологічному відділенні київської лікарні. Медики заборонили їй приймати відвідувачів.

Телефоном Ліснича повідомила, що міністр був проінформований про це, тому пояснення Вінграновського про "зникнення" керівника неправдиві.

За її словами, Кулиняк побажав їй одужання, а про звільнення в розмові не йшлося. Тому наказ вона оскаржуватиме.

"Я буду позиватися до суду. Однозначно", - пообіцяла Ліснича.

У коментарі для газети "Сегодня" звільнена гендиректор заявила, що насправді у Печерському заповіднику відбулося "захоплення" відділу кадрів і до цього причетний родич міністра культури Михайла Кулиняка.

"Звільнені люди захопили відділ кадрів, а серед них є, до речі, і родич міністра культури. Це дуже важливо, я хочу підкреслити", - заявила Ліснича.

"Ситуація дивна, особливо для колективу.  Адже на зборах з колективом заповідника міністр пообіцяв, що ситуацію обговорить Наглядова рада Лаври 14 серпня. Ніхто нічого не розуміє", - додала Ліснича.

"Хоч я на лікарняному, робота в нас не припинена, ми розробили структуру й штатний розклад, зручний для колективу, а не для міністерства", - заявила Ліснича.

"Я б хотіла, щоб за колектив Лаври заступилися президент і прем'єр. А Влада Володимирівна (Прокаєва) - гарна акторка. Хоча я їй так довіряла..." – ледь не зі сльозами в голосі розповіла Ліснича.

Як відомо, після конфлікту керівництва заповідника та колективу директор Ліснича підписала накази про звільнення 4 своїх заступників і близько 20 співробітників заповідника.

Після звільнення її заступниця Прокаєва зізналася, що за посаду вона заплатила 50 тисяч доларів міністру культури Михайлу Кулиняку.

Сам міністр заперечив, що будь-коли брав хабарі, і заявив, що позиватися до Лісничої та Прокаєвої не збирається, так само, як і звільняти їх. При цьому Лісничій було оголошено догану.

Пізніше міністерство звільнило гендиректора заповідника Вікторію Лісничу.

Владу Прокаєву-Литовченко призначили на посаду на початку червня цього року. Ліснича була призначена гендиректором заповідника у січні цього року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.