У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ПОСТАВИЛИ БРОНЗОВОГО КУЧМУ. Фото

У Дніпропетровську в суботу відкрили площу 80-річчя Дніпропетровської області, її центром стала композиція з 15 бронзових барельєфів особистостей, які, на думку творців, прославили регіон.

Серед них – барельєфи генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького, колишнього Президента України Леоніда Кучми, повідомляє Радіо Свобода.

Всі фото: radiosvoboda.org

Також у барельєфах закарбували кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка, геолога і археолога Олександра Поля, історика Дмитра Яворницького, голову двох скликань Державної думи Російської імперії Михайла Родзянка, головного конструктора бюро "Південне" Михайла Янгеля, письменника Олеся Гончара, командуючого повітряно-десантними військами СРСР Василя Маргелова та інших.

 Брежнєв і Щербицький

На придбання композиції міський бюджет витратив 1,8 млн гривень.

​​Націонал-демократичні сили висловили обурення змістом композиції.

 Кучма

Як відомо, в січні цього року у Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва. При цьому Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору.

Маргелов і Гончар

Про особливості історичної пам'яті в регіоні читайте на ІП лекцію історика Андрія Портнова "Дніпропетровськ: як оповісти історію міста без історії"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.