Полякам легше домовитися про історію з Януковичем, ніж Ющенком

Президент Польщі Броніслав Коморовський заявив, що польській владі часто буває легше домовитися з "українцями, які походять зі Східної України, ніж з Західної".

Про це президент заявив, підмсумовуючи візит до Києва і відкриття польської частини меморіалу "Биківнянські могили", повідомляє Польське Радіо.

"Після багатьох років вдалося збудувати цей пам’ятник, дякуючи доброзичливості української влади, - зазначив Коморовський. - Це цвинтар і польський, і український, адже там спочивають близько 3,5 тисяч громадян Речі Посполитої і близько 100 тисяч громадян СРСР.

При цьому голова держави назвав польську частину пам'ятника "цвинтарем польських військовополонених, вбитих радянською владою".

"...з’явився і український некрополь, - додав президент. - А це значить, що польська пам’ять спонукає у випадку Катині – росіян, у випадку Харкова та Биківні – українців, повертатися до пам’яті про злочини сталінізму".

За словами Коморовського, Варшава не могла домовитися щодо будівництва цвинтаря в часи Ющенка й Тимошенко, натомість президент Янукович пішов назустріч полякам.

"Зі згодою української сторони на будівництво цвинтаря у Биківні ми мали проблеми в ті часи, коли країною керували лідери "помаранчевої революції", яку ми підтримували, - зазначив Коморовський. - І це є польська драма: у багатьох спірних питаннях польсько-українських відносин легше порозумітися з українцями, які походять зі Східної України, ніж з Західної, де досі є негативні емоції щодо польсько-українського минулого".

Польський президент додав, що сьогодні "створюються політичні партії, котрі дистансуються від історичного поділу країни на Схід і Захід, на Галичину та землі, що були у складі Російської імперії". "Я маю на увазі партію відомого боксера, пана Віталія Кличко "УДАР", - уточнив Коморовський.

Як відомо, Український інститут національної пам'яті уже в часи президентства Януковича (серпень 2011 року) просив польську сторону утриматись від вживання словосполучення "український катинський список", оскільки злочини здійснювала не українська, а радянська влада.

Також УІНП просив утриматися від застосування "нічим не обґрунтованого поняття "польський військовий цвинтар у Биківні" - оскільки серед репресованих громадян міжвоєнної Польщі були не тільки поляки, але й українці, євреї та інші нації. Так само серед знищених людей були не тільки польські військові, але й діячі ОУН, українські комуністи, єврейські активісти, підприємці різних націй тощо.

УІНП підкреслював, що цифра у 3,5 тисячі убитих у Биківні польських офіцерів, озвучена польською стороною, не доведена документальними й археологічними джерелами.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.