У Львові прочитають лекцію про боротьбу УПА в ГУЛАГу

У день 70-річчя створення УПА в "Тюрмі на Лонцького" історик Ігор Дерев’яний прочитає лекцію "УПА vs ГУЛАГ" та пройдуть пам’ятні заходи.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

У п’ятницю, 12 жовтня, в день 70-річчя створення Української повстанської армії ЦДВР і Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"  запрошують відвідати публічні лекції про УПА та бардівський вечір повстанських пісень.

Зокрема, о 18:00 відбудеться лекція історика Ігоря Дерев’яного "УПА vs ГУЛАГ: хто переміг?".

"Український повстанець, поки живий, боровся до кінця. Навіть у концтаборах ГУЛАГу продовжував боротьбу", — каже історик. В яких умовах і як відбувалася ця боротьба, а головне — хто кого переміг — розповість на лекції Ігор Дерев’яний.

Також о 19:30 можна буде послухати доповідь заступника голови Товариства наукових викладів ім. Петра Могили Богдана Горбового на тему "УПА на дипломатичних фронтах".

О 20:00 розпочнеться бардівський вечір "Український пісенний арсенал".

Читайте також: "Повстання в ГУЛАГу. Як українці перемогли сталінізм"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.