На Майдан вивели історичну військову техніку

На Майдані Незалежності відбувся військово-міліцейський парад з нагоди 69-ї річниці визволення Києва від нацистів.

Про це повідомляє УП з посиланням на "Інтерфакс".

Парад пройшов з демонстрацією історичної техніки та показовими виступами спецпідрозділів МВС України.

По головній вулиці Києва суботнім ранком проїхала історична техніка часів ВВВ: танк випуску 1944 року, знаменита "Катюша", штабні автомобілі Червоної Армії, легкі броньовані автомобілі. Урочистим маршем пройшли парадні розрахунки МВС - курсанти у військовій формі піхотинців і льотчиків.

Під звуки зведеного оркестру МВС свої вміння продемонстрували кавалеристи патрульної служби київської міліції, кінологи. Показово затримували імпровізованих злочинців співробітники спецпідрозділів "Титан", "Сокіл", "Омега" і "Кобра".

Відповідаючи на запитання журналістів, чому саме українська міліція вітає ветеранів із звільненням Києва від нацистів, командувач Внутрішніми військами МВС України Станіслав Шуляк розповів: "Формування міліції після війни проводилося за рахунок фронтовиків, завдяки їм була створена міліція післявоєнного часу".

За його словами, на святковий захід були запрошені ветерани та всі бажаючі подивитися святковий парад.

Однак дійство зібрало небагато киян і гостей столиці. Подивитися на парад, в основному, прийшли молоді люди, які неохоче визнавали, що вони курсанти міліцейської академії. Ветеранів Великої Вітчизняної війни, для яких, власне, і повинні проводитися подібні заходи, було небагато.

"День визволення Києва від німецько-фашистських загарбників" святкується 6 листопада.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.