НЕЛЕГАЛЬНИЙ МОНАСТИР НА ДЕСЯТИННІЙ ПІДПАЛИЛИ. Фото

У ніч з п'ятниці на суботу було здійснено підпал споруди, самовільно встановленої на території Національного історичного музею, поряд із рештками фундаменту Десятинної церкви.

Про це у своєму блозі повідомляє активіст руху "Збережи Старий Київ" Ігор Луценко.

"Вогонь пошкодив значну частину приміщення всередині, і навіть призвів до руйнування елементів зовні "каплички", - пише Луценко. - Зсередини будівлі чути дуже сильний запах горілого".

 Всі фото: Ігор Луценко

За словами представників релігійної громади, це між третьою та четвертою годинами ночі невідомий розбив вікно і кинув туди якийсь палаючий предмет, який вони ідентифікували як "недопалок сірника" (?!). Обличчя нападника було нібито зафіксовано інфрачервоними камерами, котрими обладнано периметр споруди.

Зараз на місці працює міліція, представники релігійної громади виносять обгорілі речі.

 

Представники релігійної громади заборонили активісту проводити зйомку всередині будівлі.

"Версія церковників викликає певні сумніви, - стверджує Луценко. - Церква просто нашпигована відеокамерами, периметр охороняють 3-4 вартові чи то з приватної охоронної фірми, чи то з "русского казачества", частина з яких постійно знаходиться на вулиці. Напад палія та вогонь неможливо було б зразу не помітити, оскільки це відбулося безпосередньо перед відеокамерою".

В той же час, не дивлячись на колосальні затрати на охорону і охоронне обладнання, на коштовний ремонт та прикрашання самої споруди, будівлю не було обладнано протипожежною сигналізацією всередині.

 

Раніше відповідні держоргани надавали представникам "каплички" припис про усунення порушень протипожежної безпеки, який було "виконано" у дуже своєрідний спосіб – споруду просто відремонтували, оздобивши дах і стіни. Таку перебудову визнала незаконною Державна архітектурно-будівельна інспекція.

Активіст нагадує, що близько півтора року тому голова комісії з культури та туризму Київради Олександр Бригинець прогнозував можливість свідомих провокацій з нібито "підпалом" нелегальної каплички.

"Капличку Десятинного монастиря УПЦ МП" було встановлено біля Національного музею історії, поруч із розкопками середньовічної Десятинної церкви у 2007 році, без жодних дозвільних документів. Улітку 2012 року капличку було капітально відремонтовано.

Ієродиякон Десятинного монастиря Ярослав без оголошення конкурсу був призначений Мінкультом керівником новоствореного Музею історії Десятинної церкви, що викликало обурення науковців-музейників.

У травні 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви будівельні вагончики. Вони хочуть побудувати на рештках середньовічної споруди новий храм.

"Релігійній громаді допомагають Юрій Мірошниченко, представник Януковича у Верховній Раді, і голова НБУ Сергій Арбузов, - стверджує активіст. - Жоден державний орган не вжив жодних дієвих заходів, щоб перешкодити незаконній діяльності на території Національного музею".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.