У Харкові покалічили будинок Хвильового. ФОТО

На замовлення мерії з будинку по вулиці Римарській, 19, зрізали скульптури. Робочі стверджують, що роботи погоджені і всі дозволи отримані. Правда, показати документи відмовилися.

Про це повідомляє "Главное".

Загалом зрізано чотири скульптури. Робітники стверджують, що вони в аварійному стані і становлять небезпеку для перехожих.

 Фото: glavnoe.ua

Відновленню скульптури не підлягають, стверджують робітники. Їх зрізають частинами, фрагменти вантажать у мішки і тут же складають.

 

Будинок 19 по вулиці Римарській побудував у 1915 році Олександр Жепішевський. Будівля знаменита одразу двома речами.

 

Це один із перших у Харкові "компанійських" будинків - так називалися будинки, де квартири, на відміну від дохідних, не знімалися мешканцями, а належали їм за правом власності.

Жив в таких будинках в основному середній клас - лікарі, інженери, художники. Більшовики націоналізували ці квартири і влаштували в них комуналки (так зване "ущільнення").

 

Цей будинок був другою за рахунком спорудою такого плану. Першу було побудовано на тій же вулиці в 1912 році - це житловий будинок по вулиці Римарській, 6.

 

У будинку по Римарській, 19 з 1925 по 1930 рр. жив Микола Хвильовий (Микола Фітільов) - один із найцікавіших українських письменників 1920-30 років. На згадку про це на фасаді встановлено меморіальну табличку.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.