Помер японець, який 29 років воював у джунглях після 1945-го. ФОТО

B Токіо помер колишній молодший лейтенант імператорської армії Японії Хіроо Онода, який відмовився повірити в закінчення Другої світової війни i ще 29 років партизанив у джунглях на філіппінському острові Лубанг.

Ветеран помер у віці 91 рік, повідомляє BBC.

Коли Друга світова на Тихому океані наближалася до кінця і американські війська просувалися на північ, лейтенант Онода опинився в оточенні на острові Лубанг.

Незважаючи на капітуляцію армії, молодий офіцер залишився вірний присязі і три десятиліття відмовлявся здатися в полон.

Молодший лейтенант Імператора Хіроо Онода

"Кожен японський солдат був готовий померти, але я був офіцером розвідки і мав наказ вести партизанську війну за всяку ціну, - зізнався Онода в інтерв'ю каналу ABC у 2010 році. - Якби я не зміг виконати цей наказ, мені було б дуже соромно".

 Американські війська в бою проти японців на Філіппінах

Наприкінці війни в підпорядкуванні Оноди залишалося троє солдатів. Один із них здався в 1950-му, двоє загинули (в 1954-му та 1972-му) в сутичках з поліцією та місцевим людом, проти якого загін Оноди періодично проводив рейди.

Самому Оноді багато разів пропонували здатися, але він категорично відмовлявся скласти зброю.

У 1974 році офіцера знайшов у джунглях японський мандрівник. Пізніше Онода зізнався, що вважав відправлених до нього японських парламентарів провокаторами, а листівки з пропозицією вийти з джунглів - ворожою агітацією.

Лейтенант Онода іде здаватися в полон. 1974 рік, Філіппіни

"Листівки містили багато помилок, і я був упевнений, що їх розкидають американці", - заявив він.

Після цього колишній командир Оноди, якого влада попросили вилетіти на Філіппіни, особисто зустрівся з лейтенантом і віддав офіцеру наказ скласти зброю.

У 1974 році Онода в зношеній військовій формі, відсалютувавши японському прапору, передав свій бойовий меч президенту Філіппін. Також він здав гвинтівку "Арісака" у справному стані, 500 патронів та кілька гранат.

Онода віддає офіцерський меч президентові Філіппін

Влада Філіппін помилувала його - попри невдоволення жителів Лубанга, проти яких Онода вів справжню партизанську війну, знищуючи майно і убивши в сутичках 30 осіб. Пізніше Онода пожертвує школі в Лубангу $10 тисяч.

На батьківщині його зустріли як справжнього героя.

Після повернення додому колишній офіцер вирушив до Бразилії, де вирощував худобу на ранчо, а потім повернувся до Японії, влаштувавши курси з виживання в екстремальних умовах.

 Хіроо Онода з уласним портретом

Хоча багато японських солдатів одразу по закінченні війни відмовлялися виходити з джунглів, не вірячи в капітуляцію імператора, саме Онода вів бойові дії найдовше.

Дивіться також:

1960 рік. Останній бій повстанців УПА. Як це було

Помер легендарний "майор Вихор" - Євген Березняк

Померла жінка-символ Громадянської війни в Іспанії

Померла останній ветеран Першої світової війни

Помер останній свідок життя Гітлера

Інші матеріали у темі "Memoriam"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.