Міноборони обіцяє музей Сікорського в його будинку на Ярвалу

Міністерство оборони України розпочало процедуру повернення київського будинку родини Сікорських до сфери управління відомства.

Про це повідомляє офіційний сайт міністерства.

У 2000 році будинок було передано в оренду Міжнародному благодійному фонду "Музей повітроплавання та авіації ім. Сікорського", щоб зберегти для нащадків як будинок, так і пам’ять про видатного конструктора та його внесок у розвиток світової авіації, - зазначили в Міноборони.

"За 15 років перебування в оренді будівля опинилася під загрозою руйнування, - йдеться в повідомленні. - Міністерством розпочато юридичний процес розриву договору оренди меморіальної будівлі з сумнівним фондом, метою якого є не благодійність, а вандалізм".

Будинок родини Сікорських (Ярославів вал, 15-б) був збудований у 1903 році на кошти батька майбутнього авіаконструктора — відомого лікаря-психіатра Івана Олексійовича Сікорського і використовувався як прибутковий. Частина квартир у ньому здавалась державним службовцям та офіцерам.

В іншій частині мешкала родина Сікорських, де розміщувались кабінети Івана Олексійовича, його бібліотека, що нараховувала понад 12 тисяч томів.

Пізніше вона, згідно заповіту була передана до бібліотеки Київського університету Святого Володимира та нині входить до колекції Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Саме в цьому будинку Ігор Іванович Сікорський, у той час — студент Київського політехнічного інституту, у 1908-1911 роках збудував свої перші два найпростіші гелікоптери. Однак, ці гелікоптери не змогли відірватись від землі, й потому Сікорський переключився на конструювання літаків.

У січні 1910 року Ігор Сікорський сконструював аеросани і, того ж року, — літак С-2, що здійснив свій перший політ саме у Києві. У 1911 році одним із перших у світі Ігор Сікорський отримав диплом льотчика.

З 1912 року Ігор Сікорський працював у Санкт-Петербурзі, у лютому 1918-го року емігрував до Парижу. З березня 1919-го жив та працював у Сполучених Штатах Америки, де створив власну фірму, яка розробила понад 50 типів літаків та гелікоптерів.

У США його називають "Батьком гелікоптерів", які почали активно вироблятись та використовуватись з 1946-го року. Вони використовувались як для цивільних, так і для військових цілей.

Гелікоптери Ігоря Сікорського вперше подолали Атлантичний та Тихий океани. Його гвинтокрилі машини блискуче показали себе під час Корейської війни 1950-1953 рр., після якої гелікоптери були прийняті на озброєння усіма розвинутими арміями світу.

З часів Першої світової війни будинок родини Сікорських використовувався військовим відомством, яке орендувало у ньому квартири для генералів та офіцерів.

Зокрема, у 1918 році у цьому будинку мешкали генерали та офіцери Головного штабу Української Держави гетьмана П.П. Скоропадського, який розміщувався поруч на Ярославовому Валі.

В 1970-х роках в домі мешкав легендарний кібернетик Віктор Глушков. Пізніше будинок використовувався радянським оборонним відомством, в останні часи — як готель.

Національний військово-історичний музей України, як структурний підрозділ Міністерства оборони України головним своїм завданням вважає збереження даної пам’ятки історії та, безумовно, створення музею повітроплавання та авіації.

У розпорядженні музею є колекція речей, які належали авіаторам та повітроплавцям часів Ігоря Сікорського, велика кількість оригінальних та унікальних фотографій, присвячених становленню та розвитку авіації в Києві, а також форма одягу, особисті речі та фото українців — військовослужбовців збройних сил США, які брали участь у Корейській та В’єтнамській війні та літали на перших моделях гелікоптерів.

Ці експонати можуть стати основою колекції нового музею, присвяченого життю та діяльності Ігоря Сікорського, зазначили в Міноборони.

Всім небайдужим та готовим взяти участь в обговоренні питань подальшого майбутнього історичної пам’ятки державного значення просимо надсилати свої бачення та пропозиції до Національного військово-історичного музею України (м. Київ, вул. Грушевського, 30/1).

Телефон: 284-62-12; електронна пошта: mil_muz@ukr.net.

У жовтні 2015 року повідомлялося, що будинок легендарного авіабудівника продовжує руйнуватися.

Створити музей у будинку на Ярославовім Валу, 15-б обіцяють уже близько 20 років, але все ніяк не зроблять, зазначав у коментарі до своєї відеоекскурсії закинутими пам'ятками міста (2011 рік) києвознавець Михайло Кальницький.

У 2012 році висловлювалися пропозиції назвати аеропорт "Бориспіль" на честь Сікорського.

У 2013 році вкотре повідомлялося про плани створити в будинку на Ярославовім Валу, 15-б музей Ігоря Сікорського. Відповідний проект розробили спеціалісти Національного заповідника "Софія Київська".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.