У Львові ОДА перетворили на блокпост. Реконструювали події Листопадового зриву 1918 року. ФОТО

Військові реконструктори Української Галицької армії відтворили лінію фронту між українськими та польськими формуваннями під час боїв у перших числах листопада 1918 року.

Захід організувало "Товариство пошуку жертв війни "Пам’ять" на площі перед Львівською обласною держадміністрацією, повідомляє "Вголос". Дійство являло собою реконструкцію позицій українських вояків із блок-постами, загородженнями, артилерією, броньовиками, а також польовою кухнею й тиловими об’єктами.

 

"Ми відтворюємо події 1 листопада 1918-го року, коли Січові Стрільці зайняли у Львові стратегічні об’єкти: вокзал, головну пошту, міську раду. Тож, тримаємо позиції. Це щорічний захід нашого товариства. Цього року трохи не вдалося зробити бій Січових Стрільців із польськими жовнірами. Але загалом люди підходять, цікавляться, фотографуються", - розповів учасник реконструкції Михайло.

 

Листопадовий зрив - збройне повстання з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року у Львові, організоване Українською національною радою силами Українських Січових стрільців на чолі із сотником Дмитром Вітовським з метою встановлення української влади у Східній Галичині.

У ході повстання нейтралізовано німецькі й австрійські військові частини, захоплено головні адміністративні установи, розпочалася організація державного апарату. Австро-угорський період у житті Галичини скінчився, було встановлено владу Західно-Української народної республіки.

 

Майже відразу українцям поставили опір місцеві польські загони, які прагнули приєднання міста і всієї Східної Галичини до нововідновленої Польської держави. Бої за столицю ЗУНР набули форми позиційних, коли лінія фронту проходила крізь вулиці.

 

Українці утримували центральну і східну частини міста включно з Високим Замком і станцією Львів-Підзамче. Польські загони окопалися на заході, захопивши головних залізничний вокзал.

Під тиском польських підкріплень, які постійно прибували з Центральної Польщі, в ніч на 22 листопада частини УГА змушені були залишити Львів.

Дивіться також:

Листопадовий зрив та створення ЗУНР

Свято злуки 22 січня 1919 року. Унікальні ФОТО

Лідер ЗУНР Петрушевич міг стати президентом усієї України

Реконструкція боїв між українцями та поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Серпень 1919 року. Як армія ЗУНР допомагала Петлюрі визволяти Київ

Союзна держава. Олег Павлишин про дружбу УНР та ЗУНР

"Ланцюг єднання" Київ-Львів 1990 року. ФОТО

Документи військового міністерства ЗУНР

Інші матеріали за темою "ЗУНР"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.