У Німеччині помер охоронець концтабору Травники – Яків Палій

Палій помер у середу в будинку для літніх людей у місті Алені.

Про це у четвер ввечері повідомило німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeutung передає Українська Правда.

 Яків Палій біля свого будинку в Нью-Йорку

Фото: Твіттер Джеффрі Гутермана

У серпні 2018 року Палія, у якого немає громадянства, депортували зі Сполучених Штатів до Німеччини.

Яків Палій народився на території Польщі у селі П’ядики, яке нині є частиною України. Він іммігрував до США у 1949 році та отримав громадянство у 1957 році.

У 2003 році стало відомо, що під час війни він служив в охороні нацистського концентраційного табору Травники в окупованій Польщі. Федеральний суддя США відкликав громадянство Палія, а через рік був виданий ордер на його депортацію. У 2005 році апеляція Палія на рішення суду була відхилена.

Дипломатичні суперечки між Вашингтоном і Берліном щодо депортації Палія тривали аж 14 років, перш ніж було прийнято остаточне рішення. Сполучені Штати неодноразово наполягали на прийнятті Палія Німеччиною.

Американська адміністрація, сенатори, конгресмени і представники єврейських громад в Америці наполягали, щоб особи, які співпрацювали із націонал-соціалістичним режимом, не повинні проводити свої останні роки в Сполучених Штатах.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.