Науковці запитали Патона, чи НАНУ підтримує позицію Петра Толочка

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій звернулися до президента Національної академії наук Укранїни Бориса Патона з проханням прокоментувати проросійський виступ академіка Петра Толочка.

У листі, оприлюдненому 29 січня на сайті "Збруч", ідеться про виступ Толочка на відкритті ХХІІ Всесвітнього російського народного собору 1 листопада 2018 року в Державному Кремлівському палаці в Москві за присутності президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила.

"Вельмишановний Борисе Євгеновичу!

Наукова громадськість України стурбована ситуацією, що склалась у зв’язку з  виступом академіка НАН України П.П. Толочка на ХХІІ "Всесвітньому руському народному соборі" в Москві в листопаді 2018 р.

Основні тези цього виступу висвітлюють в пресі, тому не будемо їх тут повторювати. Однак справа не лише в тому, що виступ академіка Толочка містив низку контраверсійних тверджень. Для наукової спільноти (як України, так і світу) академік Толочко – не лише вчений-історик, а і член Президії НАН України, радник Президента НАН України, почесний директор одного із академічних інститутів.

Тому цілком природно виникає  запитання, в якій мірі тези його виступу відповідають позиції Президії НАН України. Наскільки нам відомо, з таким запитанням до Президії НАНУ звертались як окремі вчені, так і організації науковців. Однак дотепер відповіддю є мовчанка.

Вважаємо, що ігнорування цього питання не мало б тривати надто довго (а з часу запитань у пресі вже минуло декілька  місяців). Бо відсутність відповіді також сприймається громадськістю як відповідь".

З повагою,

Члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій                                                                                  

Юрій Головач, Олег Стасик, Олександр Климчук, Ігор Анісімов, Ганна Стовпченко, Роман Черніга, Сергій Оковитий, Юрій Ізотов, Павло Прокопович, Нана Войтенко, Тамара Гундорова, Олексій Колежук, Анатолій Білоус, Яків Дідух, Лонгін Лисецький,  Алла Ємець, Юрій Слюсаренко.

Нагадаємо, у своєму виступі почесний директор Інституту археології НАН України доктор історичних наук, професор Петро Толочко заявив: "я вважаю себе часткою Русского міра. Русскій мір починався не з Московського царства. Він народжувався на берегах Дніпра, на давній Київській Русі…Не знаю, що нам робити в Брюсселі або Вашингтоні, я там чужий, але я свій у Москві й Петербурзі, і таких в Україні мільйони".

Повний текст промови академіка дивіться в публікації "Історичної правди".

ДОВІДКА:

Науковий комітет Національної ради України з питань розвитку науки і технологій утворений рішенням уряду від 5 квітня 2017 року. 

Він готує пропозиції щодо формування засад державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності, розвитку наукової та науково-технічної сфери, пріоритетів такого розвитку та заходів з їхньої реалізації, інтеграції української науки в світовий науковий та європейський дослідницький простори з урахуванням національних інтересів.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.