Путін заявив: "Ми зараз повинні думати про жертв, кількість яких збільшується і в результаті громадянської війни, яка зараз йде в Лівії, і в результаті нанесення ракетних і бомбових ударів. Але, звичайно, про це повинні думати ті, хто причетні до цієї трагедії. Думати про це й молитися за порятунок своєї душі"... (рос.).

Написав про нову книжку Нормана Наймарка "Сталінські геноциди". А при нагоді прочитав ще кілька дискусій про український голод 1932-1933 р. Що дивує в окремих з них, то це якість аргументів: навіть на таку серйозну тему можна, виявляється, писати не цілком серйозні (м'яко кажучи) речі.

Ще кілька років тому говорити про голод як про геноцид вважалося ознакою поганого тону. Тепер так не є. Ті ж, хто критикує тезу про голод і геноцид, представлені істориками малознаними і з провінційних університетів