Українська правда
Історична правда

Як Лебедь з Піховшеком Союз розвалили. На гроші американської розвідки

08.10.2011 _ Тарас Кузьо
Версія для друку

Українська Головна Визвольна Рада (УГВР) і США відіграли ключову роль в незалежності України, хоча до сьогодні історію про це ніколи не розповідали. Свідки або не бажають про це говорити, або вже покинули цей світ...

Історія має своїм початком 1944-й рік, коли представників УГВР (Українська головна визвольна рада), одним із яких був легендарний Микола Лебедь, відправили до Західної Європи  - для налагодження контактів із західними союзниками (багато хто в Східній Європі, в тому числі ОУН, вірив, що невдовзі після перемоги над нацистською Німеччиною почнеться війна між країнами Заходу та СРСР).

Колишній керівник Служби безпеки ОУН Микола Лебедь (перший зліва) виявився вправним борцем "ідеологічного фронту" 

УГВР, у свою чергу, було утворено підпільною Організацією українських націоналістів крила Бандери в Україні в якості парасолькового політичного утворення.

УГВР: підпільний уряд і парламент, який керував УПА

Одним із результатів співпраці Закордонного представництва (ЗП) УГВР і західних союзників було десантування кур'єрів на територію України наприкінці 1940-х років і на початку 1950-х років.

Утім, внаслідок протидії радянських шпигунів у британській розвідці та ОУН(б) їх діяльність була малоефективною. Hа початку 1950-х років українське підпілля було розгромлено.

Останній бій УПА. 1960-й рік

У 1952 році американці змінили свою політику стосовно СРСР і почали фінансувати видавничу та дослідницьку організацію "Пролог", яка більшість часу свого існування базувалася в Нью-Йорку.

 Під радянською обкладинкою - антирадянський зміст. Надруковані у США книжки тільки так мали шанс потрапити в Україну "прекрасну і сильну"

З 1950-х років видавництво "Сучасність" публікувало журнали й книги в Мюнхені, а з 1980-х років Товариство з вивчення радянських національностей (ТВРН) і Українська пресова агенція (УПА) розташовувалися в Лондоні.

Кирило Осьмак - президент УГВР. Полтавчанин, який керував бандерівцями

Американське фінансування "Прологу" припинилося в кінці 1980-х років разом із завершенням секретних операцій США проти СРСР, що стало виявом дружнього жесту Президента Джорджа Буша-старшого до Міхаіла Горбачова.

"Пролог" припинив своє існування в 1992 році, однак журнал "Сучасність" продовжували видавати в Україні до 2010 року.

Професор Анатоль Камінський

Віце-президент "Прологу" Анатоль Камінський і його президент Роман Купчинський були тісно пов'язані з іншою фінансованою Америкою ініціативою - "Радіо Свобода". Обоє свого часу очолювали її українську редакцію, так само як і Богдан Нагайло, який співпрацював із "Прологом" у 1980-х роках.

Як свідчать американські документи 1940-х років, американці вважали, що лише дві емігрантські організації мають вплив в Україні - ЗП УГВР і ОУН(б).

Саме вони - перша спиралася в основному на американські гроші, а друга на розгалужену мережу - були найбільш помітними гравцями в Україні протягом наступних сорока років.

Керівництво та автори "Прологу" - зліва направо - Микола Лебедь, Юрій Шевельов, Мирослав Прокоп, неідентифіковані, Ніна Ільницька

Їх вплив підтверджувала й активність радянського режиму, про що свідчать, зокрема, вбивства Лева Ребета із ОУН(з) (закордонна) і керівника ОУН(б) Степана Бандери в Мюнхені в 1957 і 1959 роках, відповідно, агентом КГБ Богданом Сташинським.

Убивця Степана Бандери може бути ще живим

Не випадково, що останній уперше вийшов на публіку і дав інтерв'ю пресі лише після того, як минулого року президентом було обрано Віктора Януковича [є підстави вважати згадуване "інтерв'ю" вбивці Бандери фейковим - Історична правда].

Ще одна книжка "Прологу" з обкладинкою типу про радянських партизанів

ОУН(з) утворилася в 1952 році після відділення від ОУН(б) і підтримувала ЗП УГВР.

У своєму ставленні до України "Пролог" і ОУН(б) відрізнялися в чотирьох важливих аспектах.

На рівні стратегії лише ОУН(б) намагалася створити підпільну мережу в Україні. На жаль, деякі з її осередків очолили колишні лідери організації, які згодом стали агентами КГБ, або подвійні агенти КГБ. Вони стали джерелом багатьох провокацій, як, наприклад, у 1971-1972 роках, коли було заарештовано кур'єра ОУН(б) з Бельгії під час так званого "погрому" українських дисидентів і культурних діячів.

Арештована коляда, або Погром 12 січня 1972-го

На рівні публікацій ОУН(б) зосереджувалася тільки на виданні націоналістичної літератури. У свою чергу, "Пролог" (подібно до польського Інституту літературного), будучи фінансово незалежним від діаспори, публікував статті та книжки представників усього політичного спектру.

Це стосувалося й націонал-комуністів 1920-х і 1960-х років, таких як Іван Дзюба, чию відому книгу "Інтернаціоналізм чи русифікація?" було опубліковано наприкінці 1960-х років українською, російською і китайською (за сприяння "Прологу").

Редактор "Сучасності" Тарас Гунчак (зліва) і один із лідерів НРУ Лесь Танюк
Дзюба, міністр культури незалежної України, став головним редактором журналу "Сучасність" в незалежній Україні. Іншим редактором "Сучасності" був професор Ратгерського університету Тарас Гунчак.

Третя відмінність стосувалася підходу до подій в Україні. ОУН(б) не довіряла ненаціоналістичній опозиції, зокрема, Народному Руху кінця 1980-х років.

"Пролог", у свою чергу, підтримував різні ідеологічні течії серед опозиції та всередині Комуністичної партії України.

Тому протягом 1980-х років "Пролог" надавав величезну фінансову і технічну допомогу демократичному руху в Україні.

Зрештою, вони відрізнялися і в ставленні до інших національностей, пригнічуваних радянським режимом.

Протягом 1980-х років ТВРН/УПА тісно співпрацювали з чеською опозицією і польським підпіллям, допомагаючи переправляти контрабандні книжки і журнали до України, деякі з яких були передруковані в Польщі, і тренували українців друкувати видання поза комуністичною цензурою.

 Самвидавна література польського підпілля

 Рідкісний примірник - український інтелектуальний журнал польською мовою. Його видало середовище УГВР

Ця співпраця спиралася на десятиліття тісних контактів журналів "Сучасність" і "Культура", які сприяли українсько-польському примиренню за багато років до того, як отримали  підтримку всередині Польщі від Папи Римського кардинала Кароля Войтили і "Солідарності".

Журнал "Культура" з української точки зору - академік Мирослав Попович

Налагодженню контактів із польським підпіллям сприяв Адріан Каратницький, який тоді працював у Американській федерації праці - Конгресі виробничих профспілок (АФП-КВП).

Роман Купчинський - легенда американсько-українського антикомунізму

У 1978 році з обранням Романа Купчинського президентом "Прологу" контроль над ним отримали представники молодого покоління, народжені після Другої світової війни.

Це був період великих можливостей, адже за часів Президента Рональда Рейгана, який розпочав війну з "імперією зла", американське фінансування зросло до небаченого рівня.

 

Лібералізація в СРСР за Горбачова, яка розпочалася в 1985 році, також створила сприятливі умови для секретних і відкритих операцій на підтримку демократичної опозиції та демократичних і націонал-комуністичних течій усередині Комуністичної партії України.

Більше фінансування з Америки дозволило "Прологу" поширити свою діяльність на Великобританію, відкрити там ТВРН/УПА і започаткувати англомовний часопис "Soviet Nationality Survey" під редакцією Олександра Мотиля та Надії Дюк.

ТВРН/УПА також почали публікувати "Soviet Ukrainian Affairs", створений за зразком іншого журналу "Прологу" - "Digest of the Soviet Ukrainian Press", який видавався з кінця 1950-х до 1970-х років.

Крім того, УПА видавала україно- та англомовні прес-релізи та зібрала найбільшу колекцію українського самвидаву часів Горбачова на Заході.

Згодом УПА відкрила офіси у Варшаві (на чолі з Романом Криком), Києві та Москві.

1983: Рейган говорить про "Імперію Зла" і засуджує американських "противсіхів" (ВІДЕО)

Студентами-журналістами київського офісу УПА були, зокрема, Сергій Скрипник - редактор "Kyiv Weekly" - і Віктор Уколов, який наразі є народним депутатом від Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ). 

Часопис "Пертурбанції" виходив у Варшаві під редакцією Романа Крика. Значна частина накладу скеровували на Україну

Двома іншими колишніми працівниками київської УПА були апологет режимів Кучми та Януковича В'ячеслав Піховшек, який, як я згодом дізнався був інформатором КГБ і СБУ, і Костянтин Бородін, який почав працювати в газовому секторі і зараз є заступником Міністра палива й енергетики Юрія Бойка.

1991: як Табачник любив і шанував Петлюру (ФОТО)

Через незалежний Європейсько-Український культурний фонд співробітники УПА також сприяли отриманню гранту від Національного фонду на підтримку демократії (NED), що дозволив утворити перший український аналітичний центр - Український незалежний центр політичних досліджень - який лишається потужною установою і по сьогодні.

Обкладинка запрошення на установчі збори УНЦПД - художник Віктор Кулішенко

Американське фінансування "Прологу" стало однією з найуспішніших секретних операцій США проти Радянського Союзу, яка, зрештою, відіграла центральну роль в здобутті Україною незалежності.

Протягом наступних десятиліть буде опубліковано цілий масив секретних американських документів, які дозволять отримати більш детальну інформацію про історію успіху.

Саме через ЗП УГВР Сполучені Штати сприяли виникненню націонал-демократичної альтернативи націоналістичній ОУН(б), налагодженню успішної співпраці з іншими окупованими народами, зокрема поляками, і встановленню контактів із різними політичними групами в окупованій Радянським Союзом Україні.

Архіви "Прологу" зберігаються в Центрі дослідження визвольного руху у Львові, а документи ТВРН і УПА - в Інституті Гувера Стенфордського університету.



Тарас Кузьо
старший науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин Школи фундаментальних міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса у Вашингтоні, США. У 1985-1992 рр. - директор Товариства з вивчення радянських національностей і Української пресової агенції у Лондоні

Теми: ОУН, XX сторіччя, історія України, США, Польща, книжки, обкладинки, КГБ, УГВР, УПА, підпілля, самвидав




АВТОРИЗАЦІЯ
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter