Росія почала готувати "істориків-ідеологів" для роботи у ЗМІ

Натхненник прокремлівського руху "Наші" оголосив про нову магістерську спеціальність. Звичайні історики не потрібні російському суспільству і владі. Їм потрібні історики-ідеологи, які "формують свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду РФ".

Нова програма магістратури за спеціалізацією "Всесвітня історія та масові комунікації" відкривається з осені в Російському університеті дружби народів (РУДН), повідомляють urokiistorii.

Планується випускати "ідеологів, ЗМІ-фахівців, істориків-практиків, які формують свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду РФ".

Про нову програму розповів член Громадської палати РФ, доцент кафедри історії Росії Російського університету дружби народів Борис Якеменко. Вона стала результатом... незатребуваності істориків, які отримали традиційну освіту.

Виявляється, звичайні фахові історики не потрібні російському суспільству і владі. Їм потрібні ідеологи, які формують свідомість на підтримку політичного курсу.

"По суті, ми вперше поставили це питання на державному рівні, - пояснив Якеменко. - Потрібно щось робити для того, щоб такі важливі фахівці могли бути затребувані сучасним суспільством. Ми виробили низку заходів, які будуть підсумовані і запропоновані вже в якості конкретних рішень до Міністерства освіти, в Комітет з освіти Держдуми тощо".

Випускники-історики будуть здатні працювати в соцмережах, блогах, відеопорталі Youtube та інших інтернет-ресурсах, сприяти популяризації історичних знань і в підсумку прорвуть "блокаду дилетантизму в галузі історії".

Ярослав Грицак: "Росія сама боїться відверто глянути на власну історію"

Кандидат історичних наук, автор підручників "Основи православної культури" та "История Отечества" Борис Якеменко - старший брат Василя Якеменка, лідера прокремлівських молодіжних рухів "Идущие вместе" і "Наши".

Російська преса називає Бориса "спічрайтером і мозковим центром" молодіжних проектів брата. Сам Василь назвав брата "глибоко православною людиною".

За словами Бориса Якеменка, восени цього року в РУДН відкриється спеціальна магістратура, яка буде готувати одночасно істориків і фахівців в області масових комунікацій. Там будуть готуватися історики, здатні працювати в соцмережах, блогах, відеопорталі youtube та інших інтернет-ресурсах.

"Сьогодні, наприклад, представники телеканалу "RussiaToday" вже заявили, що готові брати на практику і навіть працевлаштовувати перших випускників нової магістерської програми, - сказав історик-чиновник. - Дилетантизм у галузі історії в громадському просторі настільки важкий і настільки помітний, що великі засоби масової інформації та компанії теж хочуть щось з цим зробити. Сподіваюся, досвід РУДН стане першою спробою прориву цієї блокади".

RussiaToday лякає Захід неонацизмом, який підтримує українська влада

Також блогерам було запропоновано кілька варіантів "того, як історикам працювати в мережі, наповнювати певним контентом блоги, тобто сприяти популяризації історичних знань".

Однак на сайті самого РУДН в описі навчальної програми "робота в інтернеті" більш конкретизована: випускники стануть "ідеологами ЗМІ", "формують свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду РФ" і будуть орієнтовані на роботу в "інтегрованих (конвергентних) редакціях" [вочевидь, ідеться про ЗМІ, які "упаковують" одну й ту ж інформацію на різні платформи, від ТБ до інтернету - ІП].

Ось пряма мова Якеменка:

"Медіаіндустрія вимагає ідеологів ЗМІ-фахівців, істориків-практиків, які формують свідомість молоді на підтримку політичного курсу уряду РФ, які поєднують компетенції в області збору, обробки і виробництва інформації з компетенціями в області роботи з новими технологічними інструментами і технологіями".

Мета програми - "практична підготовка ідеологів ЗМІ нового покоління, які професійно володіють основними технологічними інструментами і журналістськими навичками для роботи в редакціях мультимедійних ЗМІ, здатних виробляти професійний контент для різних каналів комунікації та спеціалізуються на історичній, соціальній та політичній тематиках".

Партнером РУДН в реалізації навчальної програми виступає інформаційне агентство РІА "Новости", де буде проходити частина занять.

Як створити образ ворога. Україна в російських підручниках

Незадовго до "ідеологічної" ініціативи РУДН про нову магістерську програму в галузі історії "Public History. Історичне знання в сучасному суспільстві" оголосила і Московська вища школа соціальних та економічних наук ("Шанінка").

Програма буде готувати студентів до створення та поширення наукових історичних досліджень для широкої публіки і є наслідком "зростаючого інтересу ЗМІ до історії і підвищення інтересу суспільства до музейних зібрань, місць історичної пам'яті та ролі історичних знань і освіти в сьогоднішньому політичному і культурному просторі".

Історія - це політика, обернена в минуле. Не дивно, що історію вважають "найнебезпечнішою дисципліною", яка дуже залежить від коливань провладної лінії. Часто академічні історики воліють займатися віддаленими в часі і географії історичними періодами, щоб не бути вплутаними в чиновницькі забаганки.

Держава використовує історію у власних інтересах, щоб провадити ту політику, яку вважає за потрібне. Можна посилати тисячі прокльонів Кремлю, але тамтешні чиновники усвідомлюють важливість історії для впливу на споживачів інформації в самій Росії і у "близькому й далекому зарубіжжі".

Міністром культури РФ став "позитивний піарник історії"

Англомовний телеканал RussiaToday уже формує бачення у глядачів на Заході. Випускники-"ідеологи" формуватимуть історичну точку зору у користувачів інтернету.

Чи потрібно Україні робити щось подібне, як ви думаєте?

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.