1000 гривень із сумом та болем

"Не може у час війни та величезних потрясінь на банкноті бути постать людини, яка не вірила в Україну, як державу". Сьогодні до обігу вводять нові банкноти – 1000 гривень.

 
Нова банкнота у 1000 гривень взірця 2019 року

- Ну не може у час війни та величезних потрясінь на банкноті бути постать людини, яка не вірила в Україну, як державу.

Вернадський – видатний вчений із світовим ім'ям. Але український народ в його уявах – частина російської державності.

Навіть цитата на банкноті не правильно написано "Я вірю у величне майбутнє України", а оригінальна "Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук...".

 
Ким насправді був Володимир Вернадський у ставленні до України та українського політичного проекту? Читайте у тексті Ігоря Гирича "Володимир Вернадський. Між російським та українськими берегами"

- Чому на банкноті, яка буде між українців обіговою, не створити мотиваційну композицію. Наприклад розмістити карту сучасної України? Або ж карту Української Держави Скоропадського з частинами Курщини, Вороніжчини та Білгородщини. Зрештою з українським Стародубом? Це ж історична карта! Хай тоді розповідають чий Крим, Таганрог та Донбас.

- Чому банкнота присвячена Академії Наук? Зрештою не Вернадський її створив 100 років тому, поготів вважав її філіалом російської академії наук!

Здається Україна відзначає сторіччя Визвольних змагань та відновлення своєї незалежності. Невже ми боїмося сказати, що ми Нація, яка розпочала своє змагання за відновлення незалежності і сто років тримаємо зброю в руках!

- Чому не постать Скоропадського чи Петлюри? Чому Нацбанк відмовився взагалі від політичних постатей на банкнотах. Останній Грушевський, і то з варіаціями.

Якщо вже такі політкоректні – поставте Мономаха! Нехай хоч люди почитають про княжу Добу, хоч на грошах.

- Могли б купюру присвятити не людині, а скажімо події. Наприклад Конотопській битві, чи Крутам.

- А можливо було поставити Куліша, якому 200 років (все ж, навіть, вдвічі більше ніж Академії!)

Питань багато, але для мене висновок один: купюра у тисячу гривень – малоросійство.

Разом із тим, ми маємо зрозуміти – зображені постаті на грошах не просто стають найпопулярнішими, а вони формують образ у пересічних громадян про Державу.

Згадаймо, як Мазепа опинився на 10 гривнях у той час, коли абсолютна більшість населення знало, що він "зрадник" та під "анафемою".

Олексій Мустафін: Останній трибун Рима. Любові й ненависті Коли ді Рієнцо

Історія знає чимало прикладів, коли народний улюбленець здобуває владу - і перетворюється на деспота та здирника. А після смерті про нього згадують як про героя-мрійника й зводять йому пам'ятники. Саме так сталося з Ніколо Габріні, більше відомого у світі під іменем Кола ді Рієнцо.

Олексій Мустафін: По каву на Страдуні. Військова авантюра, яка зламала Югославію

Однією з ключових подій хорватської Війни за незалежність і розпаду "другої" Югославії стала облога Дубровника. Міста, яке ще з 1972 року було демілітаризоване і формально перебувало під захистом ЮНЕСКО. Попри це командування югославської армії вирішило встановити над ним військовий контроль. Надто спокусливою йому здавалася перспектива "відрізати" від Хорватії усю Південну Далмацію.

Сергій Громенко: Історія російського імперіалізму і колоніалізму (чернетка гранднаративу). Частина ІІ

У період 1917–1921 рр. відбувся колапс Другої російської імперії, а контрольована більшовиками територія у 1918–1919 рр. стиснулася до меж XVI століття. Своє прагнення незалежності продемонстрували більшість народів колишньої Росії, і деяким з них вдалося створити власні держави. Через це пройшли всі переможені у Першій світовій війні імперії.

Олексій Мустафін: Формула миру, вагітна війною. Спроба примирити протестантів з католиками, яка ще більше посварила їх між собою

Закон Священної Римської імперії, схвалений рейхстагом 1555 року в Авгсбурзі, у світі більше відомий під іменем Авгсбурзького релігійного миру. Адже він вперше – і фактично, і юридично - визнав за підданими імператора, які були християнами, право обирати конфесію.