Спецпроект

Голоси, яким 100 років. Знайдено аудіоархів на воскових циліндрах. АУДІО, ФОТО

Працівники Музею Лондона відреставрували унікальну колекцію воскових циліндрів з записами різдвяних посиденьок родини Воллів - типових представників середнього класу з передмість британської столиці.

Волли вели аудіоархів своїх родинних свят 15 років, з 1902 по 1917 рік. Записані в домашніх умовах воскові валики, що склали своєрідний літопис, зберегли звуки музики, застільну балаканину, виконані хором гімни, пісні, проголошені членами сім'ї різдвяні тости і просто домашні шуми.

Джулія Гоффбранд, куратор відділу соціальної історії та історії праці Музею Лондона, яка керувала реставрацією, наголошує на унікальності знахідки, оскільки в домашніх умовах воскові фонографи - "секретарські машини" - використовувалися рідко.

Напис на картонній упаковці воскового циліндру: "Маленький менестрель" у тональності "до". Проспівано Леслі Воллом (7,5 років) на змаганні під час Індустріальної виставки. 22 жовтня 1904 року. Отримав перше місце. (швидкість 1.E [робочий режим фонографа]". Фото з сайту Музею Лондону

Фахівці ж відзначають високий рівень збереження аудіозаписів, деякі перевершують за якістю комерційні музичні записи, які збереглися з тих років.

Аудіоархів, що складається з 26 воскових циліндрів, був переданий Музею Лондона спадкоємицею Воллів Мюріель Браун.

Довгий час ніхто не знав, як звучать ці циліндри, доки вони не потрапили в руки реставраторів. Останнім не вдалося прочитати лише два циліндри, на решті записи збереглися дуже добре.

Запис пісні 7-річного Леслі Волла. 1904 рік

Вочевидь, ініціатором складання аудіолітопису, що доніс до нас голоси з далекого минулого, був Кромвель Волл (1866-1937), який, як і багато членів його родини, був музично обдарованою людиною.

Інженер за фахом, Волл використовував восковий фонограф не тільки вдома, але й на вулиці, записавши напередодні 1905 року святковий передзвін дзвонів баптистської церкви Гроув Роуд в Олд-Саутгейті (північний Лондон), а також церковний спів: Уолл були побожним сімейством, співали в церковному хорі і брали активну участь у житті своєї релігійної громади.

Домашні записи донесли до нас голоси дружини Кромвеля Мінні, його сестри (професійно грала на фортепіано), дев'яти дітей (троє синів Волла незабаром вирушать на фронти Першої світової війни, один із них загине), батька Кромвеля Вільяма Волла (також інженера і співзасновника фірми Biggs, Wall & Co.), а також тестя Волла Фредеріка Бейкера.

Родина Воллів у 1908 році. Кромвель Волл і його дружина Мінні - праворуч. Леслі Волл, який співав про менестреля - шостий справа. Фото: museumoflondon.org.uk

Для запису валиків Волл використовував портативний восковий фонограф Columbia Home Grand Graphophone.

Мало хто міг дозволити собі володіти цим дорогим пристроєм, витратні матеріали для якого - воскові циліндри - коштували чимало. Але у випадку з інженером Воллом пристрасть до музики вдало поєднувалася з одержимістю технічним прогресом: Волл використовував фонограф не стільки як іграшку, призначену для розваги гостей, але як інструмент для створення аудіоархіву.

Записані воскові циліндри складно зберігати і транспортувати, тому воскові фонографи досить швидко були витіснені більш зручними в експлуатації грамофонами, і записів, зроблених на таких пристроях, збереглося дуже мало.

Записуючий пристрій Кромвеля Волла, вироблений орієнтовно у 1900-му. Зберігається в Музеї Лондона

Ті незначні домашні записи на воскових валиках, які дійшли до нас, як правило, анонімні: там присутні сміх, дитячий плач, уривки розмов, але кому вони належали, невідомо. 

В цьому сенсі архів родини Волл унікальний: всі воскові циліндри точно датовані й підписані іменами людей, голоси яких на них записані, а також іменами авторів і виконавців музики - Кромвель Волл був не лише талановитим музикантом-аматором, але і композитором.

Велика частина записів архіву була зроблена на Різдво, коли Волли та Бейкери збиралися за одним столом, спілкувалися, піднімали тости і музикували.

Джерело: Газета.ru, Музей Лондона

Дивіться також:

Знайдено найстаріший кольоровий фільм. Лондон, 1902 рік. КАДРИ

У США оприлюднено записи свідчень колишніх рабів. ФОТО

Радіо, яке зруйнувало комунізм, виклало в мережу унікальний архів

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.