ЗНАЙТИ
Українська правда
Історична правда
Останні тексти

Операція "Гомез". Як чеська держбезпека викрала українського отамана з Мюнхена

23.09.2016 _ Павел Жачек, засновник та перший директор Інституту досліджень тоталітарних режимів (Чеська Республіка)

"...Усе відбулося гладко, вказана особа була відразу в машині приспана снодійним, а тому обох співробітників він бачив тільки декілька секунд..."

 

Українці у Канаді - від хлібного колоска до Уейна Ґрецького 29

13.09.2016 _ Євген Ладна

Селяни, вчителі, священики... Відтак - губернатори, міністри, депутати, мільйонери, зірки спорту та культури - Гнатишин, Романов, Дзюба, Ластівка, Андрейчук, Коновал, Стельмах, Яцик... Хронологія п'яти хвиль української еміграції до Країни кленового листа.

"Взвод, слухай мою команду!". Воєнна доля і пам’ять про війну Євдокії Завалій

13.06.2016 _ Валентина Смірнова, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні

"...Вижити на війні можна, навіть жінці. До людських втрат звикнути неможливо. Головне – не втратити пам’яті про минуле, не зрадити її. На цьому тримається світ".

Куренівська трагедія. Як і чому це сталося. КАРТИ, ФОТО 16

13.03.2016 _ Тетяна Євстафьєва, Музей історії Києва

Руйнівну потугу води посилював величезний перепад на першій дамбі, висота якої складала 25 метрів. О 8:30 ранку 13 березня гігантський болотяний потік висотою в чотири метри зі швидкістю 3-5 метрів за секунду помчав із Бабиного Яру униз - на Куренівку. (рос.)

Нездатність до скорботи. Пам'ять про репресії Третього рейху й СРСР

16.02.2016 _ Алєксандр Еткінд

Після розпаду СРСР колишній член Політбюро ЦК КПРС Олександр Яковлєв описував радянський режим за допомогою паралелей з нацистською Німеччиною: "Це був повноцінний фашизм російського типу. Трагедія в тому, що ми в ньому не покаялись". (poc)

Чорна Піхота. Скільки «чорносвитників» знищив Сталін? 78

16.02.2015 _ Ростислав Пилявець, кандидат історичних наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті

Політруки і командири зазвичай вважали їх потенційними зрадниками, звинувачуючи в тому, що "поки ми кров проливали у боротьбі з ворогом, ви відсиджувалися, тож тепер змийте власною кров’ю провину окупації".

Загадка дати смерті Михайла Грушевського 23

24.11.2014 _ Оксана Юркова

Фарисейство із похороном та офіційним вшануванням його як "видатного вченого", "академіка Радянської України", що начебто визнав переваги соціалізму, далі закріплювалось передруком єдиного офіційного некролога на його смерть. Причому, з помилковою датою смерті. Чому?..

Операція військ ВОХР проти Холодного Яру у вересні 1920 року 1

16.04.2014 _ Сергій Лунін

Цитата з донесення Курова: "Таковой крепости за шесть лет войны не видел <…> Был встречен порядочным огнем". Повстанці, до лав яких пішли всі мельничанські чоловіки, зі старими включно, відступили до лісу. Більшовики спалили Мотронинський монастир.

Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки 76

29.01.2014 _ Михайло Ковальчук

Насправді легендарний бій відбувся не 29, а 30 січня. "Шкодувати київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо".

Архів матеріалів сайту
Артефакти

Кримські татари зі справи № 64513

Альбом найкращих видів Криму (1869)

Усі галереї
Колонки

Олексій Мустафін:
Consolatio historiae

Історія – це те, що робить нашу країну і наш народ незнищенним. Що б не задумував та планував ворог. Бо поки існуватиме на планеті хоч один українець – доробок тих, хто цікавиться нашою історією, буде тим гірчичним зерном, з якого проростатиме цілий український світ.

Олексій Мустафін:
Вбити російського пропагандиста. Чин Карла Занда

23 березня 1819 року до будинку публіциста й письменника Августа фон Коцебу у Мангаймі зайшов молодик. Він ще зранку попередив слугу, що хотів би передати господарю дому листа з Курляндії. Але як тільки Коцебу увійшов до кімнати, де його чекав відвідувач, той вихопив кинджал і - зі словами "Ось зрадник батьківщини!" - три рази вдарив ним ошелешеному письменнику в шию та груди.

Український інститут національної пам'яті:
Охоронець пам’яток УНР. До 150-річчя Вадима Щербаківського

150 років тому, 17 березня 1876 року народився Вадим Щербаківський – український учений, який залишив глибокий слід в археології, етнографії, мистецтвознавстві та музейній справі. Був одним із фундаторів Національного музею у Львові, працював над створенням музеїв у Полтаві та активно долучався до збереження нашої культурної спадщини. У 1917 році його обрали комісаром Української Народної Республіки з охорони пам’яток.

Коротко
© 2010-2020, Українська правда, Історична правда
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Історичну правду".
Ͳ ' Ҳղ
²'IJѲ


Facebook   Twitter