Спецпроект

Біля Запоріжжя відкрили новий пам'ятник Леніну

Жителі села Новослобідка (Запорізька область) відзначили день народження лідера російської партії більшовиків і Жовтневої революції 1917 року Володимира Леніна встановленням пам'ятника.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", в п'ятницю у центральному парку села Новослобідка десятки місцевих жителів відзначили 141-у річницю від дня народження Володимира Ульянова (Леніна).

Під гімн Радянського Союзу селяни відкрили пам'ятник Леніну, кошти на який виділила КПУ.

"У нашому селі раніше був пам'ятник Леніну, але зруйнувався, - сказала мешканка Новослобідки Ольга Сидоренко. - Тому на сесії Новослобідської сільради місцеві жителі прийняли рішення встановити новий монумент вождю світового пролетаріату. Гроші на пам'ятник ми не збирали - нам допомогла Компартія".

Як заявив на мітингу секретар Запорізького обкому Компартії Олексій Бабурін, "за останні 20 років на посткомуністичному просторі робляться спроби знищити у народу пам'ять про Леніна".

"Могила Леніна - колиска людства"

Бабурін наголосив, що рішення про встановлення пам'ятника Леніну прийняла сільська громада.

Керівництво Запорізького обкому Компартії не називає суми, витраченої на встановлення пам'ятника Леніну в селі Новослобідка.

Нагадаємо, у травні 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у Запоріжжі погруддя Сталіну з силуміну. Сім місяців по тому - в грудні 2010 року - невідомі спиляли пам'ятнику голову, а в новорічну ніч його підірвали.

У спилюванні голови монумента звинувачують 9 членів націоналістичної організації "Тризуб". У вибуху пам'ятника Сталіну поки що немає навіть підозрюваних.

Мерія Запоріжжя називає встановлення комуністами пам'ятника Сталіну незаконним.

У Запоріжжі пам'ятник лідеру партії більшовиків Володимиру Леніну встановили в 1964 році. Його висота 19,8 метрів. Пам'ятник розташований при в'їзді на греблю Дніпрогесу.

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».