Спецпроект

Біля Запоріжжя відкрили новий пам'ятник Леніну

Жителі села Новослобідка (Запорізька область) відзначили день народження лідера російської партії більшовиків і Жовтневої революції 1917 року Володимира Леніна встановленням пам'ятника.

Як передає кореспондент агентства "Інтерфакс-Україна", в п'ятницю у центральному парку села Новослобідка десятки місцевих жителів відзначили 141-у річницю від дня народження Володимира Ульянова (Леніна).

Під гімн Радянського Союзу селяни відкрили пам'ятник Леніну, кошти на який виділила КПУ.

"У нашому селі раніше був пам'ятник Леніну, але зруйнувався, - сказала мешканка Новослобідки Ольга Сидоренко. - Тому на сесії Новослобідської сільради місцеві жителі прийняли рішення встановити новий монумент вождю світового пролетаріату. Гроші на пам'ятник ми не збирали - нам допомогла Компартія".

Як заявив на мітингу секретар Запорізького обкому Компартії Олексій Бабурін, "за останні 20 років на посткомуністичному просторі робляться спроби знищити у народу пам'ять про Леніна".

"Могила Леніна - колиска людства"

Бабурін наголосив, що рішення про встановлення пам'ятника Леніну прийняла сільська громада.

Керівництво Запорізького обкому Компартії не називає суми, витраченої на встановлення пам'ятника Леніну в селі Новослобідка.

Нагадаємо, у травні 2010 року Запорізький обком КПУ встановив у Запоріжжі погруддя Сталіну з силуміну. Сім місяців по тому - в грудні 2010 року - невідомі спиляли пам'ятнику голову, а в новорічну ніч його підірвали.

У спилюванні голови монумента звинувачують 9 членів націоналістичної організації "Тризуб". У вибуху пам'ятника Сталіну поки що немає навіть підозрюваних.

Мерія Запоріжжя називає встановлення комуністами пам'ятника Сталіну незаконним.

У Запоріжжі пам'ятник лідеру партії більшовиків Володимиру Леніну встановили в 1964 році. Його висота 19,8 метрів. Пам'ятник розташований при в'їзді на греблю Дніпрогесу.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.