У "Тюрмі на Лонцького" бояться, що уряд забере в них приміщення

Під час передачі музею "Тюрма на Лонцького" від СБУ до Мінкульту меморіал можуть позбавити майна і кадрів. Колектив запевняє, що "Львів цього не допустить, бо "На Лонцького" - місце пам'яті для тисяч західноукраїнських родин".

Про це "Історичній Правді" повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Колектив Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" про чергове доручення Президента щодо передачі зі сфери управління СБУ до Міністерства культури дізнався із засобів масової інформації.

Музейники позитивно сприймають перехід до сфери управління Мінкульту, адже ще зі заснування меморіалу у колишній в'язниці Гестапо та КГБ мова йшла про передачу його Українському інституту національної пам'яті (на сьогодні ця установа ліквідована як окремий орган і передана у відомство уряду).

Працівники меморіалу "Тюрма на Лонцького" сподівається, що цьогоріч доручення Президента України буде виконане, на відміну від невтіленого минулорічного.

Проте колектив музею висловлює занепокоєння щодо механізмів передачі установи у підпорядкування Мінкульту.

Голова УІНП Валерій Солдатенко: "Перед нами не стоїть завдання проводити люстрацію"

"Юридично музей досі орендує приміщення в'язниці (експозиційне) та робочі кімнати у СБУ, хоча нам повинні були передати їх на баланс ще в 2009 році, - говорить директор Руслан Забілий. - Відповідно ми вкотре звертатимемося з вимогою здійснити передачу Національного музею разом із цими приміщеннями".

За словами Руслана Забілого, Національний музей має змінити керуючий орган, зберігши:

1. всі приміщення, які сьогодні використовує Національний музей,
2. колектив, який створював і розвиває Музей, у повному складі,
3. в'язничне подвір'я, де захоронювали жертв тортур і яке є частиною експозиції та потребує проведення ексгумаційних і археологічних досліджень,
4. фінансування для забезпечення належного рівня роботи і розвитку Національного музею.


"В іншому випадку ми розцінюватимемо процес передачі як фактичну спробу ліквідації унікального Національного музею, який має лише два аналоги в Європі, - підкреслив історик і очільник меморіалу Забілий. - Адже як можна говорити про Національну музейну установу без головного експозиційного об'єкта - тюрми та подвір'я? Як уявити "Тюрму на Лонцького" без її колективу, який за умов цілковитої відсутності фінансування капітальних робіт та виготовлення експозиції, зібрав унікальні експонати та створив за неповні два роки один із найпопулярніших музеїв країни?"

Екскурсія "Тюрмою на Лонцького" (ФОТО)

Історик Володимир В'ятрович, член Наглядової ради музею, за часів керівництва якого архівом СБУ створювався меморіал "Тюрма на Лонцького", підкреслив, що у Служби безпеки України та Міністерства культури є всі юридичні підстави та механізми спокійно із збереженням здобутків музею, кадрів та майна здійснити передачу установи.

"Тюрма на Лонцького стала символічним місцем останнього спочинку мільйонів невинних жертв нацистського та комуністичного режимів, і тисячі західноукраїнських родин приходять сюди вшановувати їх пам'ять. І ми знаємо - Львів десятками років добивався створення Меморіалу і нині не допустить ні прямої, ні прихованої його ліквідації", - наголосив Володимир В'ятрович.  

"Тюрма на Лонцького" за два роки отримала численні відзнаки своєї роботи від українських та міжнародних структур, є майданчиком проведення міжнародних фестивалів, успішно розпочала процес вступу до Світової федерації музеїв, стала обов'язковим місцем відвідин, передбаченим як протоколом офіційних делегацій, так і порядком денним звичайних туристів.

ДОВІДКА 

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із лише ТРЬОХ у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

Музей за ініціативи львівської громади відкрито 28 червня 2009 року, 14 жовтня він отримав статус національного. У 2010 розпочалася передача музею у підпорядкування Українському інституту національної пам'яті, яка була зупинена yрядом Азарова

Наприкінці 2010 року Музей мав відкрити експозицію про переслідування дисидентів, проте у вересні 2010 року працівники СБУ затримали директора музею Руслана Забілого, вилучивши у нього комп'ютер та жорсткі накопичувачі, провели несанкціонований обшук музею, конфіскувавши у співробітників музею два ноутбуки з копіями історичних матеріалів, а також відеозаписи спогадів дисидентів, записані у 2009-2010 роках та документи, надані дисидентами та отримані із закордонних архівів. 

Руслан Забілий: "Хорошковський плутає радянський гриф "Секретно" і український "Таємно"

Незважаючи на доручення президента Януковича, у 2010 році уряд Азарова так і не відновив дію зупиненого розпорядження попереднього уряду про передачу музею Українському Інституту національної пам'яті, тому музей далі залишається в структурі СБУ. 

9 вересня 2011 року президент України підписав чергове доручення про передачу Національного музею "Тюрма на Лонцького" - тепер до сфери управління Міністерства культури України.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.