Спільному підручнику заважає "націоналізм" - МЗС Росії

Міністр закордонних справ РФ, голова урядової Комісії у справах співвітчизників за кордоном Сергій Лавров заявив, що створення спільного підручника історії Росії й України іде "непросто". "Треба виробити спільні підходи до спільного життя".

Про це повідомляє УНІАН.

"У рамках двостороннього проекту з Україною у нас відбувається такий експеримент - підготовка спільного підручника з історії. Це вельми непросто і для них, і для нас, оскільки зачіпає глибини національної самосвідомості", - зазначив Лавров.

При цьому він наголосив, що МЗС РФ активно підтримує заходи із захисту історичної пам`яті. Він вважає, що цим повинні займатися не політики, а історики:

"Наприклад, ми виступаємо за створення спільних комісій істориків. Вже сформовано такі комісії за участю польських, латиських, литовських і німецьких істориків. Домовляємося про створення такої комісії з Японією".

За словами Лаврова, у сфері захисту історичної пам`яті активно працює Інститут загальної історії РАН:

"У них у рамках СНД є дуже важливий проект, який ми всіляко підтримуватимемо. Значення його в тому, що історики вже на сучасному етапі намагаються виробляти загальні підходи до історії нашого спільного життя у складі Російської імперії, а потім - СРСР".

Він наголосив, що програма-максимум - створити спільні підручники історії.

"Із зрозумілих причин це вельми непросто - адже націоналістичні настрої так чи інакше пробиваються. І прагнення трохи інакше висловити спільну історію в частині, яка стосується їх, у наших партнерів присутні. Але тим важливіша така робота", - сказав Лавров.

В жовтні 2010 року міністр освіти України Дмитро Табачник заявив, що створена міждержавна робоча група з підготовки спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії.

Голова російського колективу авторів цього підручника вважає, що від перебування у складі Російської імперії, а потім СРСР українці отримали не тільки негатив, але й навпаки.

Ряд українських істориків вважає, що написання такого підручника є нереальним.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.