Путін хоче вписати Крим у підручники історії Росії

Президент РФ Владімір Путін доручив уряду доповнити концепцію нового підручника вітчизняної історії інформацією про роль Криму і Севастополя "в долі Російської імперії, СРСР і сучасної Росії".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Кремля.

Розробити додаток для підручників уряду спільно з Російським історичним товариством наказано до 15 серпня 2014 року.

Як повідомлялося, у квітні Путін заявив, що історію Криму і Севастополя буде "гідно представлено в єдиному підручнику історії Росії", які зараз розробляється.

"Це те, на чому ми можемо і маємо виховувати наших молодих людей", - сказав Путтін.

Як відомо, 16 березня 2014 року за військової і політичної підтримки Російської Федерації в Криму відбувся неконституційний і не визнаний світом референдум про самовизначення Криму. 18 березня в Кремлі було підписано так званий "договір" про прийняття до складу РФ Криму і Севастополя.

27 березня Генасамблея ООН більшістю голосів прийняла резолюцію про територіальну цілісність України, в якій референдум, що відбувся в Криму, визнано незаконним.

Нагадаємо, Російське історичне товариство було створене у 2012 році - його очолив Сєрґєй Наришкін, який до того був головою президентської Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.

Опікунську раду історичного товариства очолив президент РФ Путін. Саме ця організація розробляє однакову для всіх шкіл "канонічну" концепцію викладання історії Росії в середній школі. Саме Путін і має підписати остаточний варіант концепції та єдиного підручника історії.

У червні 2013 року 71% громадян Росії підтримував ідею написання єдиного підручника історії для школи.

Тоді ж повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника уникають говорити про сталінські репресії. Постаті лідерів СРСР Йосипа Сталіна, Микити Хрущова та Леоніда Брежнєва планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили. А правління Путіна і Дмітрія Мєдвєдєва визначалося як таке, що принесло "стабільність в економіці та політичній системі".

Дивіться також:

Окупаційна влада замінює українські пам'ятники на імперські

У Криму забороняють меморіальні заходи до 70-річчя депортації татар

В Севастополі напали на археологів, які мали український дозвіл

У Криму вчать дітей, що татари - посібники нацистів

В Росії хочуть перейменувати Крим

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.