У Москві готують сепаратистський підручник з історії "Новоросії"

У Москві сепаратисти організували "круглий стіл", присвячений розробці підручника з історії "Новоросії".

Про це повідомляє Газета.ru.

Появу посібника ще 27 червня анонсував Олег Царьов, який перебуває у всеукраїнському розшуку за вчинення кримінальних злочинів.

Крім Царьова, у заході брали участь кілька представників сепаратистів, а більшість учасників круглого столу склали переважно росіяни - представники праворадикальної тусовки з оточення Алєксандра Проханова (газета "Завтра"),

На засідання також були запрошені російські військові, міліціонери, "теоретик англосаксонської змови" Ніколай Старіков, директор Інституту країн СНД Константін Затулін, публіцист-сталініст Анатолій Вассерман, історик Алєксандр Дюков, утікач Олександр Чаленко та інші євразійці.

За підсумками заходу з'явиться експертна робоча група зі складання підручника. На "круглому столі" пробували визначити "ідеологію держави", обговорити питання формування ідентичності та системи цінностей республік.

Анонсовано, що в підручнику "буде величезний історичний відрізок від найдавніших часів, а не тільки сучасні події".

За словами представника "Народного фронту Новоросії" Олександра Зінченка (керівника тітушок під час зимового Антимайдану), ідеологію підручника в першу чергу визначатиме приналежність до російського світу.

"Якщо Росія для нас зараз є свого роду бастіоном традиційних гуманістичних цінностей, то Новоросія являє собою потужний форпост цих цінностей на західному рубежі російської держави", - сказав Зінченко.

Він також наголосив, що особливе місце в системі "новоросійських" цінностей займає "Велика Перемога і той масовий героїзм, який з нею пов'язаний".

"По суті, Новоросія є символом торжества російського духу, трудової доблесті і військової честі, - додав Зінченко. - Саме на цьому ідеологічному базисі і формується національна самосвідомість народу Новоросії".

Царьов пообіцяв створити і почати тиражувати підручник до 1 вересня - щоб "устигнути до початку нового навчального року".

Новоросія - адміністративна назва, запроваджена у XVIII сторіччі імперською адміністрацією в Санкт-Петербурзі для земель Війська Запорізького та Кримського Юрту (ханства). За царату використовувалася як політичний термін.

Новоросійська губернія існувала на козацьких і татарських землях двічі: в 1764-1783 рр. з центром у Кременчуку і в 1796-1802 рр. з центром у Новоросійську (пізніше Катеринослав, нинішній Дніпропетровськ).

У XIX сторіччі губернію було розділено на три - Катеринославську, Херсонську і Таврійську. Частина території нинішнього Донбасу (Луганськ, Донецьк, Артемівськ, Маріуполь) входила до Катеринославської губернії зі столицею в нинішньому Дніпропетровську. До неї ж належали Таганрог і Ростов-на-Дону (нині територія РФ).

Північні землі нинішнього Донбасу ніколи не належали до "Новоросії". Слов'янськ (козацький Тор), Краматорськ, Старобільськ, Біловодськ були у складі Слобожанської України (в ті часи Харківської губернії).

Здобуті в результаті війн із Османською імперією землі Дикого степу від Дністра до Кубані колонізовувалися переважно українцями.

На думку відомого дослідника історичної демографії, москвича Володимира Кабузана, частка українців у Херсонській та Катеринославській губерніях (разом) в середині ХІХ сторіччя складала 74%.

Дивіться також:

Історія Новоросії та її етнічний склад

Малоросія - країна, яка не відбулася. КАРТИ

Донецько-Криворізька республіка. Крах сепаратистів

Європейці заснували Донбас. Чому ж регіон став Антиєвропою?

"Донецькі правили згідно з політичними традиціями Степу" - історик

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Українці, які створили Російську імперію

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»