Фільми про Велику вітчизняну показуватимуть безкоштовно - закон

Президент Янукович підписав поправки до закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", який передбачає безкоштовні покази фільмів про війну кожного травня. Ініціатори законопроекту - нардепи-комуністи.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Документ набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Ним передбачено доповнити статтю 2 (вона називається "Форми увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця") закону "Про увічнення Перемоги..." абзацом такого змісту: "безкоштовний показ художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах та інших закладах культури державної та комунальної форм власності протягом травня".

Фільм про радянського льотчика, який став вождем індіанців (ВІДЕО)

"Підписання Президентом зазначеного закону сприятиме інформованості суспільства про подвиг захисників і визволителів рідної землі, - повідомляє прес-служба глави держави, - задоволенню культурних і духовних запитів ветеранів війни та літніх людей, збереженню пам'яті про трагічні сторінки вітчизняної історії, бойових і трудових традицій українського народу, вихованню в учнівської та студентської молоді почуття патріотизму та шанобливого ставлення до людей старшого покоління, які у боротьбі з фашистськими загарбниками відстояли мир і свободу".

Можна, скажімо, показати "Ворог біля воріт" - голівудську історію про дуель радянського і нацистського снайперів. Увінчує подвиг народа-переможця не згірше "Сталінграду" Федора Бондарчука

Ось як у пояснювальній записці обґрунтовує необхідність такої поправки до закону її ініціатор - народний депутат від фракції КПУ Володимир Даниленко:

"День Перемоги – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання.

Саме у цей день свідома частина суспільства віддає дань пошани ветеранам Великої Вітчизняної війни.

...Що, як не збереження пам'яті про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років, передавання спогадів про Великий Радянський народ, який поклав на вівтар перемоги мільйони життів, зробить цю Перемогу вічною?

"Мы из будущего-2": чому російські актори відмовилися зніматися

Молодь України - це та частина суспільства, яка повинна виховуватися на патріотизмі та відданості ветеранів Великої вітчизняної війни, саме молодь повинна знати кожного героя, який ціною свого життя визволив нашу державу від фашистських загарбників.

Спираючись на те, що вплив кіноіндустрії на громадську думку постійно зростає, а молодь є основною аудиторією кінотеатрів нашої держави, пропонується у День Перемоги на законодавчому рівні закріпити організацію безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах, будинках культури та клубних установах, як форму увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця".

Закон "Про увічнення Перемоги у ВВВ 1941-45 років" був підписаний президентом Кучмою і набув чинності у квітні 2000 році. Він визначає поняття свята Перемоги, сприяє збереженню історичної пам'яті про неї, захисту ветеранів і пам'яток війни.

А ось як свою історичну пам'ять формують грузини (ВІДЕО)

У квітні 2011 року Верховна Рада проголосувала за поправку до цього закону, яка однією з форм увічнення перемоги передбачала підняття на офіційних установах червоного "прапора Перемоги".

Це рішення спричинило гучну інформаційну кампанію і масові сутички між радикальними політичними силами у Львові 9 травня 2011 року. У червні поправка про червоні прапори була була відмінена Конституційним судом.

Дивіться також на "Історичній Правді" рейтинг найпопулярніших фільмів Української РСР і решти Союзу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.