Спецпроект

ПОЛЬСЬКІ ПРАВІ НЕ ХОЧУТЬ ВИБАЧАТИСЯ ЗА ОПЕРАЦІЮ "ВІСЛА"

Резолюція польського Сейму, яка засуджує операцію з депортації українців "Вісла" (1947 рік), викликала протести деяких поляків та опір політичних сил, які вважають недоцільним вибачатися за ці події, оскільки Україна не вибачається за дії "банд УПА".

Про це повідомляє iPress із посиланням на газету "Жеч Посполіта".

Протест проти проекту резолюції висловили організації кресов’яків [від словосполучення "креси всходнє" - "східна окраїна" - такою була офіційна польська назва територій сучасних України, Білорусі і Литви, які в першій половині ХХ сторіччя входили у склад Польщі - ІП)].

За даними видання, представники організацій кресов’яків вважають, що прийняття резолюції матиме “загальнонаціональні економічні наслідки”, оскільки тоді переселенці та їхні нащадки вимагатимуть відшкодувань.

Читайте також: "Депортовані з Польщі українці вимагають компенсації"

Також проти ухвалення резолюції виступили парламентські фракції опозиційної партії “Право і Справедливість” (PiS) та Польської народної партії (PSL), яка входить до урядової коаліції.

Свій опір політичні сили пояснюють тим, що український парламент у жоден спосіб не вибачився за масові вбивства поляків, які скоїли "банди УПА на Волині та на Поділлі".

"Жеч Посполіта" нагадує, що влада України не реагує на "дедалі частіші випадки глорифікації УПА та Степана Бандери".

Крім окремих політиків, проти резолюції також протестують сотні користувачів інтернету (переважно йдеться про молодь, що поділяє ультраправі погляди).

Вони створили спеціальну подію у Фейсбуці під назвою "Я не вибачаюся за операцію "Вісла" і стверджують, що "польська держава не може, а тим більше не повинна вибачатися за дії, що мали на меті захист польського населення та польської території".

Нагадаємо, що у грудні 2012 року на розгляд польського Сейму надійшов проект ухвали, яка засуджує операцію "Вісла".

Його підготувала парламентська комісія національних меншин із ініціативи її голови, депутата від правлячої партії "Громадянська платформа" (PO) Мирона Сича.

"Йдеться про вшанування тих громадян Речі Посполитої, здебільшого української національності, яких комуністична влада вирвала з домівок і розпорошила по західних і північних землях Польщі", - пояснив Сич.

Раніше Сейм не підтримав ухвалу про засудження акції "Вісла" у 1990-му, 1997-му і 2007-му роках.

Читайте також: "Як діють професійні борці з українцями в Польщі"

Втім, її засудили колишні польські президенти - Олександр Кваснєвський і загиблий Лех Качинський. Брат Леха Качинського Ярослав є лідером опозиційної партії "Право і справедливість", яка виступила проти засудження операції "Вісла" і вибачення перед депортованими.

Операція "Вісла" - примусова депортація в 1947 році комуністичною владою Польщі українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини у північні і західні регіони Польщі (щойно приєднані землі, з яких після падіння Третього рейху було виселене на Захід німецьке населення).

За офіційними даними польських джерел, загалом зі своїх етнічних земель було виселено понад 140 тисяч українців. Напередодні і під час депортації українців убивали - як польське націоналістичне підпілля, так і комуністичне військо. Підозрюваних у причетності до УПА оперативно судили військово-польові суди, переважно до смертної кари.

Виселення українського населення солдатами батальйону Корпусу внутрішньої безпеки "Познань".  Фото: archives.gov.ua

Частину українців (переважно священиків та інтелігенцію) було ув'язнено в концтаборі Явожно (Сілезія) - колишній філії Аушвіца. З чотирьох тисяч українських в'язнів загинув 161.

Намагаючись прискорити асиміляцію переселенців, органи влади зазвичай допускали переїзд в одну місцевість не більше 3-4 українських сімей. До кінця 1947 року у місця, звідки вигнали українців, було переселено близько 14 тисяч осіб польської національності.

У квітні 2011 року президент Віктор Янукович ушанував постраждалих внаслідок операції "Вісла". Цьогорічні, 65-ті, роковини трагедії на державному рівні були проігноровані.

Читайте також:

Акція "Вісла" - останній акт українсько-польської трагедії

Сейм визнав героями організацію, яка убивала українців та євреїв

Прометеї двох народів. Незважаючи на історію, вони примиряли Польщу й Україну

1951 рік. Як Польща й УРСР востаннє обмінялися територіями

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули українці й поляки

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.

Останній Шухевич

12 січня відзначають День українського політв’язня – як згадку про масштабні арешти українських дисидентів 1972 року. З цієї нагоди ІП публікує інтерв’ю з Юрієм Шухевичем – одним із «могіканів», що відбув в радянських ув’язненнях 36 років.

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"