Спецпроект

Спільної заяви греко- і римо-католиків про Волинську трагедію не буде

Спільного звернення українських католиків східного і західного обрядів, присвяченого 70-річчю Волинської трагедії, не буде. УГКЦ і Римо-католицька церква в Україні не змогли домовитися про єдину позицію.

Про це повідомляє польський сайт про релігію Wiara.pl. з посиланням на львівського митрополита Римо-католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького.

Архієпископ Мокшицький визнав, що виробити спільної позиції РКЦ і УГКЦ не вдалося. За словами ієрарха, РКУ в Україні спробує звернутися до вірних з окремим зверненням щодо Волинської трагедії.

Одночасно Мокшицький зазначив, що в Україні дуже мало говорять про ті події.

На його думку, заклик авторів проекту листа [греко-католиків] про християнську оцінку подій є чистою риторикою, оскільки там немає жодної згадки про причину трагедії - ідеологію націоналізму. "Ця ідеологія була заснована на неоязичницькій етиці, що заперечує ідеї християнства", - підкреслив митрополит.

Також католики визнали абсурдним запропонований греко-католицькою церквою знак рівності між винищенням польського народу через нібито вину польських державних чинників. Митрополит нагадав, що українці масово співпрацювали з нацистами для масового вбивства євреїв.

На думку Мокшицького, запропонована греко-католиками формула "пробачаємо і просимо пробачення" є нонсенсом: "Чи кожна зі сторін, яка мала б підписати листа, має моральне право на такі заяви? Потрібно знайти інші слова: перепрошуємо і просимо про вибачення".

"Я боюся, що така ініціатива спільного листа може бути черговим "політично коректним" кроком, який не принесе пояснення великого зла, яке призвело до загибелі більше 120 тисяч цивільних осіб", - сказав католицький ієрарарх, додавши, що пропозиції греко-католицької церкви є неприйнятними.

Як відомо, у січні цього року польські ЗМІ з посиланням на патріарха УГКЦ Святослава повідомляли, що українські греко- і римокатолики готують спільне послання до 70-річчя Волинської трагедії - "лікувати рани минулого, щоб воно не отруювало нам майбутнє".

У червні 2011 року повідомлялося про плановане прийняття ВР і польським Сеймом спільної заяви щодо подій українсько-польського протистояння часів Другої світової. Заява досі не прийнята.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Нещодавно в Любліні польські історики обговорювали Волинську трагедію без участі українців. Керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

 Дивіться також:

Що поляки думають про українців у Другій світовій

Депортовані з Польщі українці про спільне примирення

Прометеї двох народів. Люди, які примиряли Україну і Польщу

Всі матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»