Спецпроект

У ПОЛЬЩІ ЗНОСЯТЬ ПАМ'ЯТНИК УПА

Депутат Європарламенту від опозиційної польської партії "Право і справедливість" Томаш Поремба заявив про позитивну відповідь на його запит у справі ліквідації пам’ятника УПА в селі Грушовичі Перемиського повіту Підкарпатського воєводства Польщі.

Про це повідомляє Польське радіо.

Депутат повідомив Раду охорони пам'яті боротьби і мучеництва [державний орган при міністерстві культури Польщі, який займався, зокрема, будівництвом меморіалу розстріляним полякам у Биківнянському лісі - ІП] про нелегальний обеліск і вимагав його ліквідації.

Сьогодні Поремба отримав офіційну відповідь, що ця справа буде вирішена.

"Голова [Ради охорони] підтримує мої застереження щодо цього пам’ятника і дуже чітко обіцяє рішучі дії щодо усунення, ліквідації цієї будівлі, - зазначив Поремба. - Цей пам’ятник поставлено кільканадцять років тому без будь-якої згоди польської влади, він не освячує місця спочинку".

 Пам'ятник солдатам УПА у Грушовиці. Фото:
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
www.nowiny24.pl #sthash.A2lbo95a.dpuf
nowiny24.pl

За словами депутата, він планує передати отриманий лист в органи місцевої влади Перемишля. Тепер рішення про ліквідацію пам’ятника повинні виконати органи місцевої влади, стверджує Поремба.

Як відомо, на території нинішнього Підкарпатського воєводства Польщі до 1950-х років мешкала численна українська громада, в 1940-х діяло підпілля УПА. Ця українська громада зазнала від польського соціалістичного уряду низки репресій і депортацій, серед яких була і сумнозвісна операція "Вісла" (1947 рік).

У січні 2013 року праві польські депутати відмовилися засуджувати операцію "Вісла" у парламенті Польщі.

Раніше польська преса повідомляла про факти знищення і плюндрування пам'ятників повстанцям УПА в Польщі. У 2012 році невідомі звандалізували пам'ятник у Грушовичах, знищивши квіти і вінки та обписавши меморіал.

У 2011 році польська влада висловила незадоволення діями російської влади, яка змінила неузгоджений з російською стороною напис на камені на місці катастрофи літака Ту-154 президента Польщі під Смоленськом.

У липні 2013 року депутати Сейму (нижня палата польського парламенту) у своїй резолюції до 70-річчя Волинської трагедії назвали польсько-український етнічний конфлікт 1940-х років "етнічною чисткою з ознаками геноциду".

Під час дебатів один із правих депутатів назвав Мирона Сича (єдиного українця в парламенті Польщі) "сином члена банди УПА", який мордував польських громадян.

Громадський комітет "Примирення між народами" констатував, що цьогорічні заходи щодо Волинської трагедії у Польщі швидше сварять, ніж примирюють поляків та українців.

Дивіться також:

У Польщі після "геноциду" - напад на українську церкву

Як поляки реагують на українські меморіали у Польщі. ФОТО

У Варшаві демонтували пам'ятник Радянській армії. ФОТО

Польські "борці з українцями" допомагають Росії

Інші матеріали за темою "Польща"

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.