Кернес пообіцяв відбудувати пам'ятники Леніну

Міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав харків'ян не воювати з пам'ятниками.

Про це він повідомив у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті Харківської міської ради.

"За останні два дні в Харкові зруйнували три монумента Леніну, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз не час воювати з пам'ятниками. Сумніваюся, що для цього взагалі настає час".

За словами Кернеса, Харків завжди був толерантним містом.

"Тут сусідять пам'ятники героям революції 1917 року і монументи, які з'явилися вже в незалежній Україні, - підкреслив мер. - У Харкові багато символіки Радянського Союзу, але вже не менше, а, може, й більше символіки нашої нової країни. Пам'ятники всіх часів дорогі нам".

Він також запевнив, що влада Харкова не знесла жодного пам'ятника, яке б ставлення до нього не було.

"У сусідніх областях ідуть справжні бойові дії. Там отримують поранення і гинуть наші брати. А в Харкові воюють з пам'ятниками, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз нам важливо навчитися приймати один одного такими, які ми є. А ми всі - різні".

Також Кернес пообіцяв відновити всі зруйновані пам'ятники.

Нагадаємо, в спальних районах Харкова були зруйновані і пошкоджені монументи Леніну. Міліція відкрила кримінальні провадження за ч. 2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини) КК України.

У вересні 2013 року депутати Харківської міськради проголосували за відміну встановлення меморіальної дошки мовознавцеві Юрію Шевельову. При цьому Кернес назвав науковця "поплічником фашистів". Одразу ж після цього дошку розбили сокирою невідомі, котрі назвалися представниками комунальних служб.

У лютому 2013 року Кернес пообіцяв "переламати руки і ноги" тому, хто спробує знести пам'ятник Володимиру Леніну в Харкові.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою Кернеса і львівського мера Андрія Садового.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

Український підрозділ у Зимовій війні: правда чи легенда

Формування українського добровольчого підрозділу, якщо пропозицію про нього й було надано фінському командуванню, не здійснили через брак часу, підготованих кадрів та фінансів.

Антисемітизм в Україні?

Якщо поглянути на останні чотири з половиною століття присутності великої кількості євреїв в Україні, лише 16-20 років були позначені періодами насильства. І це насильство, не слід забувати, чинилося не лише проти євреїв. Іншими словами, 430 років євреї жили поруч з етнічними українцями та іншими народами України в стані співпраці й толерантності, якщо не гармонії.