Журналістам проведуть екскурсію по військових похованнях Києва

Український інститут національної пам’яті запрошує представників ЗМІ відвідати екскурсію "Українські військові поховання Києва" територією Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника, що відбудеться 13 жовтня .

Співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд розповість про історію появи українських військових поховань на кладовищах столиці, боротьбу більшовицької влади з "культом могил" та сучасну роботу УІНП з обліку та збереження місць пам’яті.

Проходячи алеями цвинтаря, журналісти дізнаються, хто зі славних воїнів там похований, про міфи і легенди, пов’язані з ними, обставини поховання та посмертну память.

Тут, зокрема, є могили учасників бою під Крутами Володимира Шульгина і Володимира Наумовича, козака полку ім. П. Полуботка Миколи Забіяки, українського державного та військового діяча Зеленого Клину Юрія Глушка, сектор військових поховань учасників АТО.

13 жовтня, 11:00

Місце: Лук’янівський цвинтар (збір біля центрального входу вул. Дорогожицька, 7).

Екскурсія триватиме протягом години (з 11:00 до 12:00)

Акредитація обов’язкова:  тел.: +380 44 253-15-63+380 95 628-16-01

Нагадуємо, що 14 жовтня в Україні вперше святкуватимуть День захисника України.

 І. Б.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного