Спецпроект

Почалася підготовка до вшанування 85-х роковин Голодомору

В день відкриття в столиці США Вашингтоні меморіалу жертвам Голодомору відбулася перша зустріч ініціативної групи з підготовки до 85-х роковин трагедії.

Їх Україна та весь цивілізований світ будуть вшановувати у 2018 році.

У засіданні взяли участь:

Володимир В'ятрович - голова Українського інституту національної пам'яті;

Іван Васюник - співкоординатор Громадського комітету вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932-33 років;

Стефан Романів - Генеральний секретар Світового конгресу українців та голова Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Ірина Мицак - секретар Міжнародного Комітету CКУ із визнання Голодомору геноцидом;

Михайло Ратушний - Голова Української всесвітньої координаційної ради.

Учасники зустрічі вважають за необхідне об'єднати зусилля української влади, громадськості та світового українства для підготовки до сумних роковин. З цією метою ухвалено рішення щодо розробки спільного Плану підготовки до вшанування 85-х роковин Голодомору в Україні.

"Відновлення історичної правди про Голодомор, сприяння визнанню Голодомору 1932-33 років у світі й надалі повинно бути одним із пріоритетів внутрішньої та міжнародної політики для української влади", - заявляють учасники зустрічі.

Громадський комітет вшанування пам'яті жертв Голодомору та Світовий конгрес українців звернуться до Президента України та Уряду щодо завершення будівництва в Києві другої черги Меморіалу пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років – а саме спорудження музею.

Як відомо, жертв Голодомору – геноциду українського народу – вшановують щороку в четверту суботу листопада. Цьогоріч цей день пам'яті випадає на 28 листопада. По всій Україні відбудуться поминальні заходи. У Києві біля Меморіалу жертв Голодомору вони розпочнуться о 15-й годині за участі перших осіб держави. О16.00 - загальнонаціональна хвилина мовчання й початок акції "Засвіти свічку у вікні".

І. Б.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.