Мін'юст РФ: "Меморіал" підриває конституційний лад Росії"

Міністерство юстиції РФ передало до Генпрокуратури матеріали планової перевірки правозахисного центру "Меморіал", в ході якої було встановлено, що члени правозахисної організації "підривали основи конституційного ладу РФ".

Про це йдеться у відповіді Мін'юсту на запит Комерсанта про те, які наслідки матимуть результати перевірки.

На запитання газети про те, "чи означає позиція Мін'юсту, що будь-яка критика держвлади підриває основи конституційного ладу, і які критерії такої оцінки", Мін'юст не відповів.

Натомість чиновники зазначили, що опубліковані на сайті "Меморіалу" думки свідчать про участь організації "в політичній діяльності", що є однією з ознак "іноземного агента".

Правозахисний центр "Меморіал" був визнаний "іноземним агентом", тобто некомерційною організацією з іноземним фінансуванням, яка веде політичну діяльність, в 2014 році.

Правозахисна організація добровільно прийняти статус "іноземного агента" відмовилася.

У серпні повідомлялося, що Мін'юст зажадав оштрафувати "Меморіал" за те, що організація не вказує на своїй друкованій продукції, що є "іноземним агентом".

Висновки про те, що співробітники "Меморіалу" "підривали основи конституційного ладу РФ, закликаючи до повалення чинної влади і зміну політичного режиму в країні" були зроблені за підсумками першої планової перевірки цієї організації, проведеної Мін'юстом.

Відомі правозахисники та діячі культури РФ зібрали вже близько 100 підписів під відкритим листом на захист "Меморіалу". У листі міститься вимога до Мін'юсту "негайно відмовитися від даних звинувачень і принести вибачення на адресу правозахисного центру "Меморіал".

Як відомо, 5 листопада 2015 року мін'юст РФ визнав "іноземним агентом" Науково-інформаційний центр "Меморіал" – регіональну організацію, що входить до складу Міжнародного історико-просвітницького товариства "Меморіал".

ТАКОЖ:

В Росії знищують музей табору, де помер Стус

Мінкульт РФ вважає недоцільним пам'ятати про жертв репресій

В єдиному підручнику з історії Росії Сталіна зобразять реформатором

Товариство "Меморіал" у РФ визнали "іноземним агентом"

Росіяни забувають про сталінські репресії. СОЦІОЛОГІЯ

Інші матеріали на тему "СУСПІЛЬСТВО"

Інші матеріали на тему "РЕПРЕСІЇ"

Інші матеріали на тему "ЗАСТОЙ"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.