Діалог під загрозою. УІНП пропонує перенести засідання Форуму істориків до України. ЗАЯВА

УІНП заявляє про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Про це йдеться в офіційній заяві на сайті відомства.

Згідно із цією заявою, ухвалення нового закону про Інститут національної пам'яті в Польщі, яким передбачено зокрема  кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів 1925-1950 рр." суттєво звужує простір  для дискусій та діалогу. 

"Український інститут національної пам'яті, який забезпечував функціонування української частини Форуму, не бачить можливостей для його продовження в попередньому форматі.

Ми не можемо гарантувати збереження свободи слова українським дослідникам на польській території чи навіть безпеку їх перебування там.

Тому, слідуючи цінностям відкритого діалогу та вільного доступу до джерел, звертаємося до польських колег з пропозицією, щодо продовження історичних дискусій на території України, де відсутні будь-які обмеження чи політичний диктат щодо оцінок минулого".

Також у заяві стверджується, що історичний діалог – основа  подолання наслідків минулих конфліктів між народами.

"Дискусії між істориками активізують нові дослідження, вони є засобом верифікації існуючих уявлень про минуле, усувають  із суспільної свідомості шкідливі міфи, стереотипи та упередження, що стоять на заваді приязних стосунків у сучасності.

Тому Український інститут національної пам'яті виступив з ініціативою організації Українсько-польського форуму істориків.

З 2015 року відбулося п‘ять засідань (двічі на рік, почергово в Україні та Польщі) за участі істориків з обох країн. Дискусії між дослідникам — завзяті та гарячі, але попри це конструктивні та корисні для розуміння минулого.

Певні, що дискусії про минуле мають залишатися прерогативою істориків, а не політиків. Адже саме зважена професійна розмова — а не гучні політичні заяви — є однією з основ для порозуміння між народами".

Нагадуємо, що 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Рішення про утворення Форуму було прийняте у травні 2015 року під час візиту керівництва Інституту національної пам’яті Польщі до Києва. Це був перший за багато років подібний візит польських колег до України. До складу Форуму входять по шість істориків та експертів з Польщі та України в ділянці польсько-українських відносин. 

П'яте засідання польсько-українського форуму істориків відбулося у Черкасах у жовтні 2017 року. Темами для обговорення були події на Холмщині/Східній Люблінщині у 1942—1944 роках.

Четвертий польсько-український форум істориків проходив у березні 2017 року в Кракові. Зустріч була присвячена українському питанню у програмі та ідеології польського підпілля та польському питанню у програмі та ідеології українського підпілля

Третє засідання відбулося в жовтні 2016 року в Києві. Історики дискутували про оцінку українсько-польського конфлікту в часи Другої світової війни на Західній Україні.

Друга сесія Форуму проходила в березні 2016 року в Варшаві. Науковці аналізували діяльність українського та польського національних підпільних рухів на теренах сучасної Західної Україні у 1939—1945 роках. 

Перше засідання Форуму провели в листопаді 2015 року.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.