Автор "Брами Європи" Сергій Плохій готує книгу про Чорнобильську аварію

Лауреат Шевченківської премії професор Гарвардського університету Сергій Плохій готує нову книгу про Чорнобильську аварію.

Про це повідомляє видання "Телеграф".

"Книжка повинна вийти 15 травня в Америці (видавництво). В Англії одне з найбільших видавництв випускатиме її також 15 травня. Я дуже старався пересунути дату до 26 квітня [річниця аварії на ЧАЕС ІП]. На жаль, моїх аргументів не сприйняли. Так що вийде вона 15 травня", — сказав Плохій під час "Скайп"-презентації російського перекладу своєї книги "Брама Європи" в Харкові.

За його словами, під час праці над книгою про Чорнобиль він використовував як документи з архівів, так й інтерв’ю та спогади учасників тих подій.

"Моя книжка — це перша спроба почати від передісторії радянської ядерної програми до Чорнобиля й до сьогоднішнього дня… Мені не довелося брати інтерв’ю, інтерв’ю були зроблені за мене. Моїм завданням було скласти їх докупи, зробити так, щоб вони запрацювали разом із документами. А документи прийшли переважно з двох джерел. Перше — архів Служби безпеки України. Частина матеріалів публікувалася, частина — ні. Інше джерело — архів Ради Міністрів УРСР… Змусити документи й цю бюрократично-державну історію говорити з людськими інтерв’ю, спогадами, емоціями було одним із завдань цієї книжки", — сказав Плохій.

Сергій Плохій — професор історії і директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один із провідних фахівців з історії Східної Європи, входить до наукової ради Українського історичного журналу.

Автор дев’яти книг, зокрема новаторського за підходом до історії України видання "Брама Європи", а також книжки "Остання імперія", відомої новою інтерпретацією останніх місяців життя Радянського Союзу.

9 березня 2018 року Плохій став лауреатом Нацоінальної премії ім. Т. Шевченка в галузі "публіцистика" за книгу "Брама Європи".

Більше про творчість Сергія Плохія:

Як вбили Бандеру. Розслідування з Гарварда 

"Убивство у Мюнхені". Уривки з документального бестселера

Хто творив українську модерну націю. Уривок із книги "Брама Європи"

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».