Спецпроект

Соціал-націоналісти пошкодили Леніна у Борисполі (ФОТО)

У вівторок, 22 лютого, члени організації "Патріот України" розпочали процес демонтажу пам'ятника Леніну в місті Бориспіль, що стояв у центрі міста.

Як ідеться в повідомленні на сайті Соціал-Національної Асамблеї, демонтаж "пам'ятників комуністичним ідолам" має відбуватися згідно з указом президента.

Мається на увазі указ колишнього глави держави Віктора Ющенка № 250/2007 "Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні", в якому зазначено "вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій", повідомляє tsn.ua.

Соціал-Національна Асамблея вимагає від Бориспільської міської ради демонтувати пам'ятник Леніну повністю. Нагадаємо, що влітку 2009 року бориспільські комуністи протестували проти чуток про наміри місцевої влади перенести пам'ятник Леніну в інше місце.

Судячи з фото на ЖЖ блогера Олени Білозерської, "початком процесу демонтажу" соціал-націоналістичні "патріоти України" назвали пошкодження п'єдесталу пам'ятника

"Дана акція є акцією солідарності із політв'язнями, більшість яких зараз перебуває у Запорізькому СІЗО за сфабрикованими звинуваченнями у підриві пам'ятника Сталіну в цьому місті, - йдеться у повідомленні організації. - Політв'язням - свободу! Комуністичні ідоли - на смітник! Слава Україні! Героям Слава!".

Про те, як похорон Леніна розтягнувся на шість років, читайте тут

Нагадаємо, 28 грудня силуміновому погруддю Сталіна, незаконно встановленому біля офісу КПУ в Запоріжжі під виглядом "малої архітектурної форми", відрізали голову . Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

Голову комуністи наступного дня повернули на місце, однак у новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали саморобний бюст. За підозрою у підриві пам'ятника було затримано 9 членів націоналістичних організацій. Розповідь одного з них читайте на УП.

 
Медіа-міфи щодо підриву "пам'ятника" Сталіну гарно описані тут

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.