Спецпроект

Соціал-націоналісти пошкодили Леніна у Борисполі (ФОТО)

У вівторок, 22 лютого, члени організації "Патріот України" розпочали процес демонтажу пам'ятника Леніну в місті Бориспіль, що стояв у центрі міста.

Як ідеться в повідомленні на сайті Соціал-Національної Асамблеї, демонтаж "пам'ятників комуністичним ідолам" має відбуватися згідно з указом президента.

Мається на увазі указ колишнього глави держави Віктора Ющенка № 250/2007 "Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні", в якому зазначено "вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам'ятників і пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні та політичних репресій", повідомляє tsn.ua.

Соціал-Національна Асамблея вимагає від Бориспільської міської ради демонтувати пам'ятник Леніну повністю. Нагадаємо, що влітку 2009 року бориспільські комуністи протестували проти чуток про наміри місцевої влади перенести пам'ятник Леніну в інше місце.

Судячи з фото на ЖЖ блогера Олени Білозерської, "початком процесу демонтажу" соціал-націоналістичні "патріоти України" назвали пошкодження п'єдесталу пам'ятника

"Дана акція є акцією солідарності із політв'язнями, більшість яких зараз перебуває у Запорізькому СІЗО за сфабрикованими звинуваченнями у підриві пам'ятника Сталіну в цьому місті, - йдеться у повідомленні організації. - Політв'язням - свободу! Комуністичні ідоли - на смітник! Слава Україні! Героям Слава!".

Про те, як похорон Леніна розтягнувся на шість років, читайте тут

Нагадаємо, 28 грудня силуміновому погруддю Сталіна, незаконно встановленому біля офісу КПУ в Запоріжжі під виглядом "малої архітектурної форми", відрізали голову . Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

Голову комуністи наступного дня повернули на місце, однак у новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали саморобний бюст. За підозрою у підриві пам'ятника було затримано 9 членів націоналістичних організацій. Розповідь одного з них читайте на УП.

 
Медіа-міфи щодо підриву "пам'ятника" Сталіну гарно описані тут

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.