Спецпроект

У Польщі і Росії відбулися траурні заходи. Спалили опудало Путіна

У Польщі і Росії відбулися жалобні заходи, присвячені першій річниці авіакатастрофи під Смоленськом 10 квітня 2010 року.

Заходи проходять у різних польських містах цілий день, офіційна частина відбувається у Варшаві, повідомляє УНІАН.

О 7-й ранку за місцевим часом в аеропорту Окєнце, з якого злітав президентський Ту-154 рік тому, почалося богослужіння за участю родичів загиблих, представників ЗМІ туди не пустили.

О 8.41 (час катастрофи) почалися офіційні заходи. Представники влади поклали квіти до пам'ятника жертвам катастрофи на варшавському кладовищі "Повонзки".

Спогади Катерини Ющенко про Марію Качинську

У варшавських костьолах на спомин про загиблих пройшли меси. Офіційна частина закінчується о 19.00 концертом в Національній Опері.

Загалом у маніфестаціях, присвячених трагічній річниці, взяло участь біля 20 тисяч осіб, повідомляє "Ґазета Виборча".

Учасникам акції роздавали дерев'яні хрести. Фото: "Ґазета Виборча"

Від 2 до 7 тисяч осіб (дані поки що різняться) пікетували посольство Російської Федерації у Варшаві з вимогами надати правду про причини Смоленської катастрофи. Пікетувальники вигукували антиросійські гасла та під вигуки „вбивця" спалили опудало російського прем'єра Володимира Путіна.

Пізніше учасники пікету перейшли до резиденції президента Польщі Броніслава Коморовського та будинку уряду, які знаходяться поруч із посольством Росії, і скандували гасла проти президента і прем'єра, називаючи їх зрадниками.

Крім того, учасники акції також пройшли повз посольство США з вигуками "Допоможіть нам!".

Фото: "Ґазета Виборча"

У Смоленську теж відбулися траурні заходи, в яких узяли участь мешканці міста на чолі з губернатором регіону, повідомляє УНІАН.

У хвилину, коли рік тому урядовий польський лайнер торкнувся землі, учасники заходів у Смоленську поклали вінки до меморіального каменя, встановленого біля військового аеродрому "Смоленськ-Сєвєрний". Відбулася хвилина мовчання.

Другим місцем вшанування загиблих членів польського уряду і президента Леха Качиньського став смоленський костьол. До нього з самого ранку приходять жителі і гості міста, щоб покласти квіти і запалити траурні свічки.

Стенограма переговорів у диспетчерській "Смоленськ-Сєвєрний"

Костьол розрахований на 6 тисяч парафіян, але служби проходять в каплиці поряд з храмом. Будівлю костьолу півстоліття займає обласний архів, і споруда нині перебуває в аварійному стані. Одразу після квітневої трагедії почалися переговори про передачу храму у власність католицької церкви.

Завтра очікується приїзд у Смоленськ президентів Росії Дмитра Медведєва і Польщі Броніслава Коморовського.

Офіційною метою візиту голів двох держав заявлена участь у траурних заходах, присвячених роковинам квітневої трагедії під Смоленськом. Керівники двох країн також планують відвідати меморіальний комплекс "Катинь".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.