Вийшов збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" (ФОТО)

Кафедра класичних, візантійських і середньовічних студій Українського католицького університету видала науковий збірник "Вірмено-українські історичні зв'язки" під редакцією Кеворка Бардакчяна, Франка Сисина та Андрія Ясиновського.

 Про це повідомляє Канадський інститут українських студій (КІУС) Альбертського університету.

Науковий збірник присвячений пам'яті видатного українського вченого-вірменознавця, професора Ярослава Дашкевича і включає в себе матеріали однойменної наукової конференції,  яка проходила у Львові 29-31 травня 2008 року.

Збірник видано за сприяння КІУС та призначено для широкого кола вчених, що займаються дослідженнями історії та культури вірмен України.

 Обкладинка збірника

Поміж опублікованого у збірнику: нарис Ярослава Дашкевича про вірменське самоврядування в Києві у XV-XVII сторіччях, стаття Ірини Гаюк про історію вірменської культури в Україні, нарис Ануша Тер-Мінасяна про архітектуру Вірменської церкви у Львові, тексти про ранньомодерні вірменські рукописи в Галичини, Поділлі і на Буковині тощо.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.