Брат загиблого президента Польщі - "катастрофа нагадує вбивство"

Про це Ярослав Качинський, брат-близнюк екс-глави держави, лідер польської опозиційної партії "Право і справедливість" заявив в інтерв’ю телеканалу TVN24.

Смоленська авіакатастрофа, яка 10 квітня 2010 року забрала життя майже сотні польських високопосадовців, у тому числі президента Польщі Леха Качинського, все більше нагадує організоване вбивство - цитує політика ZAXID.NET.

"Я не впевнений, що це був замах, але все більше на це вказує", - сказав Ярослав Качинський.

Останні хвилини Ту-154: переговори екіпажу

Він заявив, що у випадку приходу до влади інакше проводив би розслідування цієї катастрофи. "Мене ображає те, що Польща поводиться так, ніби не є суверенною державою тоді, коли гине її 96 громадян", - сказав Я.Качинський.

Він також заявив, що представники правлячої у Польщі партії "Громадянська платформа" зацікавлені у тому, щоб Смоленська авіакатастрофа вважалася розслідуваною, оскільки інакше можуть "вийти на світло приховані ними факти, за які їм доведеться відповідати".

"Нельзя его здесь сажать..." Стенограма переговорів диспетчерів

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.