РОСІЙСЬКІ ФАНИ ОБУРИЛИ ПОЛЯКІВ "ІСТОРИЧНИМ" ПЛАКАТОМ. Фото

На матчі Польща-Росія російські вболівальники розгорнули прапор з зображенням князя Пожарського, який боровся проти польсько-литовських військ у Москві. У скарзі в УЄФА Варшава назвала транспарант "екстремістським символом".

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

На думку польських журналістів, Росія може бути покараною за цей фанатський витвір до матчу Євро-2012.

На величезному прапорі, який накривав собою півтора сектори, була зображена "загрозливого вигляду фігура з мечем", підписана англійською "Це - Росія".

 Фото: gazeta.pl

Фігура з мечем - це князь із Нижнього Новгорода Дмитро Пожарський, керівник народного повстання, яке вигнало польсько-литовську адміністрацію і війська з Кремля на початку XVII-го століття.

Організація "Футбол проти расизму в Європі" направила в УЄФА скаргу на російський транспарант.

Данина історії: нинішній гімн РФ - дещо перероблений гімн Радянського Союзу

Розміщення на трибунах гасел і зображень, зміст яких не пов'язаний із футболом і стосується політики, заборонене.

Повідомляється, що УЄФА проведе дисциплінарне розслідування і може покарати російську футбольну федерацію.

Польські ЗМІ напередодні матчу теж не цуралися історичних паралелей. На обкладинці - тренер збірної Польщі, вдягнений в однострій часів битви під Варшавою 1920 року, коли поляки з допомогою УНР розбили більшовиків. Підзаголовок: "Чому в матчах із Росією йдеться не тільки про футбол"

Нагадаємо, у листопаді 2011 року патріарх РПЦ Кирил заявив, що перемога над поляками в 1610-их роках - те ж саме, що й перемога над нацистами в 1945-му.

Історична довідка про Дмитра Пожарського:

Внаслідок державної кризи у Московській державі, яка настала після смерті Івана Грозного, з 1605 року нею керували ставленики Речі Посполитої.

Після ряду союзницьких угод, зрад і повстань частина бояр уклала договір з королем Швеції, але їм не вдалося вибити представників Речі Посполитої (поляків, литовців-білорусів та українців) - в 1610 році вони зазнали поразки у битві під Клушиним і Москва присягнула польському королевичу Владиславу.

Москву в 1610-му переміг наш земляк із Галичини

Через незгоди серед поляків (батько Владислава король Сигізмунд ІІІ хотів, щоб титул Московського царя дістався йому, та й адміністраторами представники корони виявилися слабкими, поводячись як окупанти) у Московії спалахує народне повстання.

 Князь Пожарський (ліворуч) на картині 1850 року

В листопаді 1612 року, після кількох штурмів і боїв ополчення під керівництвом князя Пожарського захоплює Китай-Город (другу після Кремля укріплену частину міста), а наступного дня змушує польсько-литовський гарнізон Кремля капітулювати.

Як відомо, раніше посольство Польщі в Москві нагадало російським уболівальникам, що радянська символіка є забороненою в Польщі.

Учорашній матч збірних Польщі і Росії супроводжувався численними бійками і поліцейськими затриманнями.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.