ПУТІН ЗАЙМЕТЬСЯ ІСТОРІЄЮ

Опікунську раду "відтвореного з імперських часів" Російського історичного товариства очолить Володимир Путін, а його діяльністю керуватиме екс-голова комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам РФ, голова Держдуми Сергій Наришкін.

Про це повідомляють "Ведомости".

Наришкін відтворює Російське історичне суспільство, яке існувало з 1866 до 1917 р. і перебувало під опікою імператора. У листі на ім'я Путіна Наришкін просить президента очолити його опікунську раду.

У 2009 р. Путін очолив опікунську раду Російського географічного товариства, відвідував багато його заходу. У піклувальну рада увійшли представники великих компаній, почалося відтворення архівів товариства і розгортання мережі регіональних філій.

Крім Наришкіна, натхненником створення історичного товариства є керівник апарату Держдуми (до того спічрайтер президента) Джахан Поллиєва.

Наришкін у ранзі керівника адміністрації президента очолював комісію з протидії спробам фальсифікації історії при президенті РФ, засновану в 2009 році президентом Дмитром Медведєвим і розпущену ним же без шуму в лютому 2012-го.

За останні роки це була єдина федеральна "історична" структура, не рахуючи ювілейних комісій.

2009: у Сибір як на свято! Естонський ролик для комісії з фальсифікації історії. ВІДЕО

Діяльність товариства буде в певному сенсі продовженням роботи комісії. Крім просвітницьких та дослідницьких завдань, воно буде боротися за те, щоб в підручники та інші джерела, які можуть сприйматися як достовірні, не потрапляла недостовірна інформація, каже людина, близька до керівництва Держдуми.

За словами російського історика Олександра Дюкова, ефективність комісії з протидії спробам фальсифікації історії виявилася мінімальна.

За її підтримки було прискорено розсекречення деяких документів, видано ряд історичних робіт, але в цілому сенс існування цього органу був незрозумілий, і комісія перетворилася на франшизу, під маркою якої окремі члени комісії випускали роботи, в тому числі дуже низької якості.

Так, у 2009 р. під грифом комісії був випущений збірник "До 70-річчя початку Другої світової війни", в якому навіть не прибрали підкреслення у фрагментах тексту, цілком взятих з "Вікіпедії", згадує Дюков.

Як Колесніченко не прибрав лінки у фрагементах тексту з "Історичної Правди"

У Російському історичному товаристві, на відміну від комісії, буде вчена рада, зазначає Дюков, і якщо видавнича програма товариства буде заснована на прозорій грантовій основі, то воно зможе принести користь.

Як відомо, у січні цього року Кремль проголосив 2012-ий роком російської історії.

У листопаді 2011 Володимир Путін пірнув на археологічних розкопках у Краснодарському краї РФ у Азовське море і одразу ж знайшов дві античні амфори.

У грудні 2010 року Путін заявив, що Росія виграла б Другу світову війну і без України.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.