Спецпроект

У Національному музеї Шевченка - виставка про УПА та ОУН

До 70-ліття Української повстанської армії у Києві відкриють виставку про Бандеру, Шухевича, Коновальця та Кука під назвою "Сила волі. Провідники визвольного руху".

Про це повідомляє кореспондент ІП.

На відкритті, зокрема, будуть присутні ветерани УПА Орест Васкул та Степан Семенюк, а також син останнього Головного командира УПА Юрій Кук.

Захід відбудеться у вівторок, 16 жовтня, о 12:00 в Національному музеї Тараса Шевченка (Київ, бул. Тараса Шевченка, 12).

Документальна виставка розповість про чотирьох людей, які стали символами руху українців за свободу.

Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери покажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їхніх сучасників. Чимало світлин та документів буде представлено вперше.

Авторами експозиції є історики Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Володимир В’ятрович, Руслан Забілий, Ігор Дерев’яний та Андрій Шевців, дизайн виконала Ольга Сало.

"Перед глядачем постає шлях кожного з чотирьох провідників: Євгена Коновальця, Степана Бандери, Романа Шухевича та Василя Кука, - зазначив історик, голова вченої ради ЦДВР Володимир В’ятрович. - Від народження до загибелі. Про вибір і жертву кожного. Про час, у який вони жили. Про дилеми, які вони вирішували. Про бої і протистояння, в яких вони перемогли. Чи програли. Втім, їхній фізичний програш обернувся перемогою духу".

У відкритті візьмуть участь історики Володимир В’ятрович та Іван Патриляк; син останнього Головного командира УПА Юрій Кук; ветеран УПА, один із керівників Норильського повстання, яке стало поштовхом до краху ГУЛАГу, Степан Семенюк; заступник голови братства ОУН-УПА Орест Васкул та генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус.

Виставку можна буде оглянути до 4 листопада (щодня з 10:00 до 18:00, крім понеділків).

Щоб дізнатися більше про УПА, дивіться дайджест найкращих публікацій ІП

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.