КОМУНІСТКА І "РЕГІОНИ" РАЗОМ ПІАРИТИМУТЬ СТОЛИПІНА

Міжнародний фонд "Єдиний світ" і Державна архівна служба України співпрацюватимуть у створенні виставок та виданні архівних матеріалів про прем'єр-міністра Російської імперії Петра Столипіна.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Договір про співробітництво "у справі збереження історичної пам'яті та реформаторської спадщини" Столипіна підписали голова Держархіву Ольга Гінзбург та голова правління фонду "Єдиний світ", депутат від Партії регіонів Едуард Прутнік.

"Потрібно багато чого зробити нам для того, щоб цю відому фігуру зробити яскравою і донести до нашої країни її позитивний образ", - сказала Гінзбург при підписанні документа.

"Я впевнений, що реформи Столипіна мали величезне значення і для України, і в цілому для великої імперії, яку він тоді очолював", - додав Прутнік.

За словами "регіонала", первісна ініціатива фонду з відновлення пам'ятника Столипіну перейшла в більш глибокий проект. При цьому депутат зазначив: "Ми не ведемо мову про створення нового пам'ятника, ми говоримо про відновлення старого"​​,

Так виглядав пам'ятник Столипіну на Хрещатику. Напис ліворуч: "Петру Аркадьевичу Столыпину - русскie люди". Напис над фігурою вітязя: "Вамъ нужны великiя потрясенiя, - намъ нужна великая Россiя"

У свою чергу Гінзбург заявила, що Держархів в рамках співпраці з фондом має намір організовувати виставки архівних матеріалів про Столипіна, а також видавати ці матеріали.

За словами Прутніка, його фонд також заснував створення електронної бібліотеки імені Столипіна, а також міжнародну грошову премію за реформаторські ідеї.

Як відомо, Ольга Гінзбург - член КПУ, яка стала головою Держархіву за квотою Компартії.

У жовтні цього року Прутнік разом із іншими "регіоналами" заявили про намір відновити у Києві пам'ятник Столипіну, який стояв на Хрещатику з 1913 до 1917 року.

В січні цього року комісія Київради з питань культури і туризму не підтримала пропозицію міністерства культури РФ прийняти в дар пам'ятник Столипіну.

Увересні 2011 року прем'єр-міністр Микола Азаров назвав Столипіна "видатним реформатором". Тоді ж група громадян на чолі з російським режисером Нікітою Міхалковим встановила на будинку, де помер Столипін (вулиця Гончара, 33) пам'ятну дошку.

Встановити пам'ятник Столипіну також планує харківський мер Геннадій Кернес.

Петро Столипін (1862-1911) - міністр внутрішніх справ і прем′єр-міністр Російської імперії (1906-1911). Проводив жорстку політику на укріплення самодержавства. Розпустив Думу, увів військово-польові суди, обмежував політичні свободи, проголошені царським маніфестом від 17 жовтня 1905 року.

Розпочав аграрну реформу, яка мала виховати в Росії міцного селянина-господарника, але не встиг довести її до кінця. Будучи російським націоналістом, вів боротьбу з національними автономіями. За кілька місяців до смерті заявив, що поки він живий, пам'ятника Шевченку в Києві не буде.

Убитий у Київському оперному театрі терористом-есером. Похований у Печерській Лаврі.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.