"ЖЕЧ ПОСПОЛІТА" ВИЗНАЛА, ЩО НАФАНТАЗУВАЛА ЩОДО ТРОТИЛУ

Головний редактор польського видання Rzeczpospolita визнав сьогодні, що його газета передчасно написала про виявлення слідів вибухових речовин в уламках президентського літака, який розбився під Смоленськом у квітні 2010 року.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Як сказав він у радіоінтерв’ю, насправді видання не мало такої інформації. За його словами, виявлені речовини не обов’язково мали бути слідами саме вибухівки.
 
У редакційній заяві газета теж визнала, що помилилася, стверджуючи про нібито виявлені сліди тротилу й нітрогліцерину. Водночас журналісти розкритикували органи прокуратури і уряд країни за зволікання, на їхню думку, зі з’ясуванням усіх обставин катастрофи.
 
Сьогодні в окружній військовій прокуратурі Варшави заявляли, що в повідомленні газети містилася низка неправдивих чи принаймні неточних заяв, а також безпідставні спекуляції, і що слідчі не заявляли, ніби виявили сліди тротилу і нітрогліцерину в уламках літака чи на місці катастрофи.
 
Rzeczpospolita заявляла сьогодні, що польські прокурори і слідчі, які нещодавно проводили нові дослідження на місці катастрофи біля Смоленська, виявили на уламках літака сліди вибухових речовин. При цьому видання повідомило, що інформацію підтвердив генеральний прокурор Польщі.

При цьому газета також вказала на можливість, що ці сліди могли походити з невибухлих боєприпасів часів Другої світової війни, коли в регіоні Смоленська точилися важкі бої.

Як відомо, у травні 2012 роки представники польської парламентської слідчої комісії заявили, що причиною авіакатастрофи літака Качинського стали два вибухи на борту. Про це нібито свідчила велика кількість уламків літака і їхнє розташування після катастрофи.

"Жеч Посполіта" - одна з найбільших польських щоденних газет з середнім накладом 160 тисяч. Її вважають головною альтернативою соціально-ліберальній "Ґазеті Виборчій".

Має консервативний напрямок, але формально не підтримує жодну з польських партій. З 1996 року 51% акцій належать норвезькій компанії Okla Media. У 2006-му Okla Media придбав британський інвестиційний фонд Mecom Group.

Літак польського президента Лєха Качинського Ту-154 розбився під Смоленськом вранці 10 квітня 2010 року. Повідомлялося, що під час посадки в умовах сильного туману він зачепився за верхівки дерев і впав. На борту перебувало 96 осіб - 88 пасажирів і вісім членів екіпажу. Ніхто не вижив.

Повністю перебіг подій щодо розслідування катастрофи 2010 року читайте за темою "Трагедія під Смоленськом"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.