У Варшаві визнали героями організацію, яка убивала євреїв та українців

Днями парламент Польщі проголосував ухвалу у зв’язку із 70-ю річницею утворення польської підпільної військової організації часів Другої світової війни "Національні збройні сили" (NSZ).

Про це повідомляє "Вголос" із посиланням на екс-депутата Львівської облради Остапа Козака.

За його словами, парламентаристи відзначили членів NSZ як борців за незалежність Польщі проти німецьких та радянських окупантів.

Прийняття ухвали супроводжувалось бурхливою дискусією між депутатами Сейму. Значна їх частина різко виступила проти цього документу, оскільки вважала неприпустимим прославлення збройної організації, яка вчинила масові військові злочини.

Окремі депутати дорікали членам NSZ антисемітизм та співпрацю із нацистами. Так, голова фракції "лівих" у польському парламенті, колишній прем’єр міністр Лєшек Міллер у твіттері назвав воїнів NSZ "союзниками Гітлера та погромниками євреїв".

Інші депутати наголошували, що т.зв. "Національні збройні сили" разом із польськими "Армією крайовою" та "Селянськими батальйонами" воювали не лише проти нацистів, але і проти українського населення Закерзоння.

Найбільш відомим злочином, вчиненим NSZ проти українців, було масове вбивство 6 червня 1945 року близько 200 мешканців села Верховини (17 км від міста Холм, зараз Польща), відоме як "Різанина у Верховинах".

Серед убитих – лише 45 чоловіків, решта - жінки та діти. Злочин вчинив загін NSZ під командуванням Мєчислава Паздерського на псевдо "Сірий".

Незважаючи на висловлені аргументи, проурядова більшість Сейму відкинула їх та поспішно затвердила ухвалу.

На думку, екс-депутата, польські депутати наполегливо дотримуються подвійних стандартів щодо оцінки ролі національних збройних рухів у польсько-українській війні в 40-х роках минулого століття.

Так, усі польські організації "апріорі проголошуються такими, що безкомпромісно воювали за незалежність Польщі, а усі військові злочини, вчинені ними – як "відплатні" та "захистні" акції. Натомість, Українська Повстанська Армія без вагань проголошується як злочинна та інакше як "банди УПА" не називається".

На пошану загиблих місцевих українців сьогодні в центрі села Верховини височить пам’ятник у вигляді православного хреста. Щороку у червні місяці там відправляється панахида за трагічно загиблими. На урочистостях присутні представники місцевої влади та консул України в Польщі.

Матеріали, присвячені українсько-польському міжетнічому конфлікту 1940-их років, читайте за темою "Волинська трагедія".

Дивіться також на цю тему:

"Прокляті солдати": настав час бачити героїв такими, якими вони були

"Воїнам УПА" чи "повстанцям"? Як поляки реагують на меморіальні написи

УПА і АК: не треба їх ані звеличувати, ані принижувати

На Волині знову шукали жертв УПА

Волинська трагедія: пошук між двома правдами

Сповідь ката. Як від рук підпілля гинули поляки і українці

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.