Сепаратисти звинуватили бандерівців у знищенні поляків у Катині. ФОТО

На мітингу сепаратистів, який відбувся 23 березня в Одесі, закликали поляків згадати "бандерівські звірства" у Катині.

Про це повідомляє ukraine.d3.ru.

Натовп, який із російськими та радянськими прапорами пішов до консульства Польщі, хором скандував "Поляки, згадайте Катинь!", пишуть очевидці.

Учасники сепаратистської демонстрації несли плакат із написом "Згадаймо Катинську різанину!".

 Плакат, який був на мітингу сепаратистів

Як відомо, восени 1939 року радянські війська за наказом Сталіна вивезли в СРСР офіцерів та представників інтелігенції, які були громадянами міжвоєнної Польщі - загалом понад 20 тисяч чоловік.

Дотепники вже роблять фотожаби

Переважну більшість із них співробітники НКВД розстріляли у Катинських лісах під Смоленськом та інших регіонах СРСР, в тому числі й на території України.

В радянські часи вважалося, що розстріли польських громадян здійснили нацисти. У листопаді 2010 року Держдума РФ визнала, що катинський злочин був здійснений за прямою вказівкою Сталіна та інших радянських керівників.

У січні 2011 року Верховний Суд РФ визнав законним засекречення документів Катинської справи.

У грудні 2011 року ФСБ відмовилася реабілітувати жертв Катинської трагедії, про що просили родичі загиблих.

У квітні 2012 року Європейський суд з прав людини визнав катинські розстріли військовим злочином.

Дивіться також:

"Русское единство": Кутузов звільняв Крим від фашистів. ВІДЕО

12% британської молоді впевнені, що Ватерлоо - це Перша світова

Костусєв привітав одеситів плакатами з румунськими окупантами. ФОТО

Москвичі думають, що Куликовська битва - це Друга світова

Інші матеріали за темою "Ідіоти"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.