В Білорусі завершився трибунал над сталінізмом

В Мінську відбулося заключне засідання Громадського трибуналу з розгляду злочинів сталінізму в Білорусі.

Про це повідомляє Наша Ніва.

Громадський трибунал працював поетапно упродовж 10 років. В ході роботи були досліджені і розглянуті архівні та наукові матеріали з історії сталінізму та його злочинів на території Білорусі.

Результатом роботи стало підписання звинувачення сталінському режиму:

"У 1920-1950 рр. за офіційними даними були репресовані 600 тисяч людей, - йдеться у звинувачувальному документі. - За даними незалежних дослідників - 1,4 млн людей".

Згідно з висновками трибуналу, кожен восьмий житель Білорусі опинився за гратами, кожен п'ятий був позбавлений громадянських прав. В результаті репресій більше 500 тисяч загинули.

Незавершений процес десталінізації на пострадянському просторі створює грунт для періодичних спроб реабілітації сталінізму, йдеться в документі.

"Білорусь не може стати демократичною державою, не засудивши сталінський режим і не вшанувавши пам'ять своїх громадян, які стали жертвами політичних репресій, - наголошують учасники трибуналу. - Країна, яка не може і не хоче визнати злочини і помилки попередників, приречена на їх повторення".

У підсумковому документі члени трибуналу також звертаються до влади з вимогою гідно вшанувати пам'ять безвинно замучених співгромадян: виконати постанову уряду і встановити пам'ятник в Куропатах [мінський відповідник київської Биківні - ІП], пам'ятник всім жертвам сталінізму в Мінську та в інших містах Білорусі.

Вони закликають владу забезпечити повний доступ до архівів КГБ та інших репресивних структур, провести археологічні розкопки для виявлення інших місць масових вбивств громадян.

Нагадаємо, у травні 2014 року СБУ виклала в інтернет архівні матеріали радянських спецслужб про сталінські репресії 1937-38 років в Україні.

В червні 2013 року повідомлялося, що автори концепції єдиного підручника з історії для російських шкіл уникають говорити про політичні репресії в СРСР. Постаті радянських лідерів планувалося розглядати в контексті тих реформ, які вони здійснили.

Згідно з соціологічним опитуванням 2012 року, росіяни поступово забувають про сталінські репресії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.